Німецький посол у Києві Мартін Єгер нещодавно провів зустріч із Костянтином Єлісєєвим, дипломатичним радником п’ятого президента України, лідера політичної сили “Європейська солідарність”
Ця зустріч відбулася напередодні гучних обшуків, які співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) здійснили у домі та офісі Єлісєєва минулого тижня у рамках кримінального провадження щодо так званих Харківських угод. Інцидент викликав неабиякий резонанс у політичних колах та став одним із найгарячіших тем в українських ЗМІ. За словами посла Єгера, під час зустрічі він наголосив на важливості дотримання верховенства права, особливо у контексті європейської інтеграції України. "Ми обговорили питання щодо важливості збереження та підкріплення основоположних принципів Європейського Союзу, зокрема верховенства права, що є невід’ємною складовою наших майбутніх переговорів про вступ України до Європейського союзу", — цитує слова дипломата його офіційний акаунт у соціальній мережі X (колишній Twitter). Мартін Єгер, оприлюднивши фотографію зустрічі з Єлісєєвим, підкреслив, що його колега є "надійним партнером та справжнім другом України". Вислів був символічним сигналом підтримки з боку Німеччини у складний для Києва період, коли розвідка та силовики зосереджували зусилля на розслідуванні дій, що викликають активну політичну дискусію. Передісторія цієї ситуації тісно пов’язана з минулотижневими обшуками, що їх провели співробітники ДБР у межах кримінального провадження проти пана Єлісєєва. Такі дії викликали порівняльну реакцію у політичних колах та суспільстві, адже раніше дипломат був очевидним соратником головного опозиційного лідера Петра Порошенка. Єлісєєв, який був постійним представником України при Європейському Союзі та учасником ключових переговорів щодо Угоди про асоціацію, до недавнього часу займав посаду дипломатичного радника Порошенка, а за президентства кілька років виконували функцію заступника керівника Адміністрації президента. За інформацією джерел, слідчі стверджують, що кримінальне провадження щодо Харківських угод, яке стало підґрунтям для обшуків, пов’язане з питаннями державної безпеки та зовнішньої політики України. Хоча офіційна статистика та керівництво правоохоронних органів тримають ці розслідування у секреті, експерти відзначають, що цей випадок підкреслює напруження між владою і опозицією, а також питання незалежності судової системи та правоохоронних органів у країні. Водночас, у контексті європейської інтеграції України, ситуація з переслідуваннями та політичними переслідуваннями європейських діячів натякає на можливі внутрішні виклики для Києва у процесі імплементації стандартів демократії і верховенства права. Зараз у Євросоюзі посилено дискусії щодо блокування перших кроків у напрямку відкриття кластерів у рамках переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. На тлі цього Угорщина знову заявила про вето, блокуючи просування української заявки, а Брюссель вишукує способи тиску на угорського прем’єра Віктора Орбана, щоб переконати його зняти вето до саміту у червні, — інформує спеціальна аналітична стаття "Європейської правди" під назвою "Вето Орбана на користь Молдови: як Угорщина лишає Україну на узбіччі шляху до ЄС". Таким чином, ця зустріч, що відбулася напередодні останніх загострень у політичному житті країни, стала не лише знак підтримки з боку європейських партнерів, а і яскравим нагадуванням про важливість дотримання стандартів правової держави на шляху до європейської інтеграції України. Водночас, політична криза навколо кримінальних справ і тиску з боку інших державних інституцій підкреслює виклики, які на сучасному етапі стоять перед Києвом у його прагненні стати повноправним членом Європейського Союзу. Джерела зазначають, що ключовим у цьому процесі є збереження балансу між внутрішніми політичними інтересами і міжнародними зобов’язаннями, а також демонстрація реальної незалежності правової системи. Відповідь на ці виклики матиме довгостроковий вплив на перспективи України у її амбіціях стати частиною європейської спільноти.