Колишній президент Філіппін, Родріго Дутерте, здивував світовий політичний та кримінальний ландшафт, здобувши перемогу на виборах мера міста Давао, незважаючи на свою нинішню перебування за гратами у Гаазі за серйозним звинуваченням у злочинах проти людяності
Це стало одним із найзагадковіших і одночасно тривожних політичних випадків сучасності, що підкреслює складність і протиріччя у взаємовідношеннях правосуддя та політики у незалежній Філіппінах. За даними, наведеними агентством CNN, міжнародні прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) звинувачують 80-річного політичного кланового патріарха у скоєнні масових позасудових стратив, що стали епіцентром його антинаркотичної кампанії у 2016-2019 роках. За офіційною версією слідства, у цієї кампанії було загинуте щонайменше 6 тисяч осіб, хоча офіційні заяви Дутерте заперечували будь-які порушення прав людини і запевняли, що його дії відповідають інтересам національної безпеки. Під час публічних виступів він регулярно вихваляв свою жорстоку політику боротьби з наркоторговцями та злочинністю, хоча наразі ці дії поставлені під сумнів міжнародною громадськістю та юрисдикційними органами. Цікаво, що, незважаючи на всі ці серйозні обвинувачення і те, що його перебування у слідчому ізоляторі у Гаазі фактично унеможливлює виконавчу діяльність, Дутерте здобув перемогу на виборах мера Давао. Це повністю сприймається як парадокс та прояв глибокого політичного коріння його родинної династії у регіоні. Виборці у місті, яке він очолював понад 20 років, знову довірили цю посаду його представнику – Себастьяну Дутерте, одному з п'яти його синів, що свідчить про міцне політичне позиціонування родини навіть у умовах міжнародних юридичних переслідувань. Джерела повідомляють, що у виставлених результатах голосування не має нічого дивного: головною причиною стала глибока політична залежність регіону від родини Дутерте, місцеві вибори підтримують традиційні династії та їх політичний вплив, що забезпечує їм стабільність у керуванні містом та регіоном. Однак юридична колізія навколо результатів виборів створює складний правовий казус. За чинним філіппінським законодавством, обраний мер, який перебуває у слідчому ізоляторі за кордоном або ж не може фізично скласти присягу через міжнародні обмеження, не може офіційно виконувати обов’язки. Експерти говорять, що закон дозволяє віце-меру або кандидатам, які закінчили виборчий процес з другим результатом, виконувати функції мера – однак це відкриває додаткові правові питання. Юрист і президент правозахисної організації CenterLaw Джоел Бутуян зазначає, що ймовірно, Дутерте може бути приведений до присяги за допомогою заочного голосування або відеозв’язку, про що нещодавно повідомляли деякі юристичні експертні кола, але ключовий момент полягає у тому, що така процедура має бути схвалена судом у Гаазі, що навряд чи станеться швидко. Адже згідно з філіппінським законодавством, якщо Дутерте не зможе фізично взяти присягу, виконувач обов’язків мера – зазвичай віце-мір або кандидат з другого місця – автоматично приймає повноваження, що створює додаткові юридичні нюанси та потенційні конфлікти. Наступне слухання у справі Дутерте заплановане на вересень, і, навіть за найоптимістичнішими підрахунками, його участь буде складною. Суди у Гаазі висловлюють готовність розглядати необхідність приведення обвинуваченого до присяги та визначать порядок дій щодо його політичних функцій. Юридичні кола підкреслюють, що цей випадок може стати прецедентом для подальшого співіснування міжнародної юрисдикції та національної влади у випадках, коли обвинувачені є високопосадовцями. Як відомо, Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році після потрясінь у Югославії та геноциду в Руанді, щоб виступити гарантом міжнародної правди у випадках серйозних злочинів проти людяності, воєнних злочинів і геноциду. Суд має юрисдикцію лише у разі неможливості або небажання національних органів проводити розслідування та переслідування злочинців. Проте у випадку з Філіппінами, ситуація ускладнилася вже після виходу країни з Римського статуту у 2019 році, що, за словами правозахисників, було спробою уникнути відповідальності за злочини, скоєні під час владарювання Дутерте. Важливо зазначити, що у 2023 році МКС поновив розслідування щодо злочинів, скоєних у цей період, і зажадав відомостей про можливі порушення міжнародного права у діяльності колишнього лідера. Напередодні, у березні того ж року, Дутерте був заарештований у міжнародному аеропорту Маніли за ордером суду, що стало новою складовою театру юридичних баталій у цьому багатогранному політичному конфлікті між національним правосуддям та міжнародною системою. Насамкінець, ця історія нагадує про складнощі, що виникають у реаліях сучасної політики, коли на полі стають не лише внутрішні інтереси, а й глобальні стандарти правосуддя. Вона демонструє, що навіть найвищі політичні титули не гарантують імунітету від міжнародного правосуддя, і що юридичні механізми здатні ставати інструментом для притягнення до відповідальності навіть наймогутніших. Водночас ця ситуація підкреслює необхідність подальшого удосконалення міжнародних інституцій для забезпечення справедливості та верховенства права у світі, без огляду на статус особи чи її політичний вплив.