Згідно з останніми повідомленнями західних медіа, зокрема видання Financial Times, президент Росії Володимир Путін у черговий раз відхилив пропозицію про мирне врегулювання конфлікту, розроблену США, Україною та їхніми європейськими партнерами
Ця новина ставить під сумнів серйозність намірів врахувати дипломатичні кроки, які можуть сприяти завершенню війни, що вже понад рік розгортається на українській землі. За інформацією джерел, знайомих із ситуацією, цей мирний план, котрий складається з 22 пунктів, був обговорений і офіційно відкинутий російською стороною, зокрема, під час зустрічі спеціального посланця колишнього президента США Дональда Трампа Стівена Віткоффа. Відповідно до розповідей, російські високопосадовці прямо заявили про свої відмови під час телефонної бесіди з Віткоффом, що викликало додаткові питання щодо можливості дипломатичного врегулювання нинішнього конфлікту. Не менш важливою є інформація про те, що напередодні цей план активно обговорювався у телефонних розмовах між керівництвом України, представниками США, а також іншими учасниками міжнародної дипломатії. Доцільно зазначити, що в цих переговорах взяли участь не лише представники українського уряду – зокрема, урядовий радник Андрій Єрмак і радник з питань нацбезпеки Рустем Умеров, але й американські політики та експерти, такі як сенатор Марко Рубіо. Також у дискусіях брав участь колишній посадовець і ключовий дипломат у цій ситуації Стів Віткофф, а до розмови долучився і генерал Кіт Келлог, колишній командувач силами НАТО в Європі. На додачу, джерела повідомляють, що реакція російської сторони була настільки негативною, що Віткофф, який вже з лютого зустрічався з Путіним щонайменше чотири рази, був змушений тимчасово відкласти плани щодо наступної зустрічі з лідером Кремля, яка планувалася на найближчий час. Водночас, одна з осіб, яка близька до Віткоффа, підкреслює, що запланована поїздка наразі фактично не є остаточною і може бути скоригована або взагалі скасована, залежно від розвитку дипломатичних подій. Застосовуючи історичну перспективу, слід згадати, що нещодавній візит української делегації до Києва, що відбувся 10 травня, позначив новий етап у дипломатичних зусиллях. Тоді лідери коаліції "рішучих" висунули вимогу до Росії із 12 травня запровадити безумовне припинення вогню на 30 днів. У разі відмови вони наголосили, що готові застосувати новий пакет санкцій, враховуючи зусилля міжнародних партнерів, зокрема США та Європейського Союзу, і зазначили, що ці заходи будуть скоординованими та синхронізованими країнами-учасницями. Перед цим українські представники провели спільну телефонну розмову з колишнім президентом Трампом, що свідчить про посилення дипломатичного тиску і прагнення знайти шлях до врегулювання кризи політико-дипломатичними засобами. Загалом ситуація залишається напруженою й неоднозначною. Відмова Путіна розглянути пропозиції з боку США та України, а також його негативна реакція на нові ініціативи свідчать про те, що для Кремля політичне врегулювання урегулювання конфлікту наразі не є пріоритетом. Це ставить під сумнів можливість досягнення швидкого миру та вимагає від світової спільноти подальших дипломатичних і політичних кроків для пошуку компромісу і збереження глобальної стабільності.