Колишня дипломатка США в Україні відкрито заявила, що пішла у відставку через неприйнятну політику адміністрації Дональда Трампа, яка, за її словами, фактично захищала інтереси агресора, а не жертви
Бріджит Брінк, колишня посол США в Україні, написала глибоку і викривальну колонку у виданні Detroit Free Press, у якій щиро зізналася, що її рішення залишити високий дипломатичний пост було продиктоване етичними міркуваннями та обуренням з приводу політики, яку вона вважала несправедливою та шкідливою для міжнародної спільноти. Вона конкретно підкреслила, що її основна незгода виникла через те, що адміністрація Трампа надавала пріоритет інтересам Росії, замість захисту України та інших жертв російської агресії. У своїй колонці Брінк прямим текстом заявила, що подала у відставку як знак протесту проти політики, яка сприяла тому, щоб тиснути саме на Україну, цю країну – жертву російського вторгнення, замість зосередити зусилля на чинниках, які справді відповідальні за конфлікт. Вона зазначила, що посада посла в Україні була для неї найскладнішою за все життя, однак вона не могла більше приховувати своє невдоволення ситуацією. Брінк підкреслила, що поважає право і обов'язок чинної адміністрації визначати зовнішню політику США, але водночас наголосила, що ця політика має бути під контролем Конгресу та відповідати інтересам безпеки країни. За її словами, політика адміністрації Трампа щодо Росії з самого початку була спотвореною та несправедливою: замість того, щоб максимально підтримувати Україну у її боротьбі з агресором, США «залежувалися» і зосереджувалися на політиці тиску саме на жертву — Україну, а не на Росію, яка стала джерелом загрози. «Я не могла сумлінно виконувати цю політику і тому вважала за необхідне зробити крок убоґуще», — зізналася Брінк. Вона додала, що сучасна ситуація у світі та в Україні зокрема, породжує у неї глибоку тривогу. Від війни та масових бомбардувань демократії та незалежності країни не залишилось багато слідів, і вона жахає, що війна російського вторгнення стала найжахливішим проявом насильства за часи Другої світової війни. «Світ ще не бачив такого рівня систематичного та масштабного насильства, що має місце зараз у Європі. Це явно демонструє, наскільки безпечним і вільним ми можемо залишатися, якщо допустимо, щоб авторитарні режими, такі як путінська Росія, захоплювали все більше територій і руйнували цілі країни», — заявила Брінк у своїй колонці. Вона наголосила, що боротьба України має важливе значення для Сполучених Штатів, адже саме спосіб, у який країна зможе протистояти російській агресії, много розповість світові про здатність США захищати своїх союзників і свої інтереси. «Якщо путінське вторгнення вдасться, це стане сигналом для Китаю, що світова ситуація перебуває під їхнім впливом і що вони можуть почати ще більш агресивні дії в Азії та інших регіонах. Це поставило б під загрозу не лише безпеку Європи, але й глобальну стабільність усього світу», — підкреслила Брінк. Вона висловила думку, що США повинні залишатися лідером у світі та активно протистояти будь-яким формам насильства і диктатури, а не піддаватися ілюзіям про можливе «мирне врегулювання», яке лише дає час для нових воєн і більше людських страждань. «Мирна здача — не справжній мир, а тільки затягування конфлікту. І історія знову і знову доводить, що підкорення агресора без відповідальності ніколи не призводить до тривалого миру чи безпеки», — наголосила Брінк, зазначивши, що цей урок вже був усім знайомий у найжахливіших періодах історії Європи. За її словами, війна РФ проти України — це масштабний і жахливий прояв агресії, який не має аналогів у сучасній європейській історії з часів Другої світової війни. Що стосується ролі США у цій кризі, Брінк підкреслює, що те, як країна з реагує на цю війну, вплине не лише на українців і їхню боротьбу, але й на світову політику загалом. «Ми — країна, яку багато хто дивиться і вчиться. Якщо США не будуть виступати як лідер у захисті демократії й суверенітету, це підірве нашу репутацію і довіру союзників», — заявляє вона. Її думка також включає нагадування про те, що, хоча вона вже не є дипломаткою, вона ніколи не втратить віру в силу американського лідерства і необхідність його підтримки для збереження нашого майбутнього та глобальної стабільності. Передісторія ситуації доводить, що Брінк була призначена на посаду посла у Словаччині в 2019 році, а вже при президентові Байдену її перевели в Україну. Вона повідомила про свою відставку у квітні цього року, під час активних дискусій у ЗМІ про її рішення. Більшість джерел зазначали, що її крок пов'язаний із зростаючими розбіжностями із адміністрацією Трампа, які виникли через різке сприяння Росії та несприятливу дипломатичну політику. Вже на початку травня тимчасовою керівницею у Посольстві США в Києві стала Джулі Девіс, яка взяла на себе обов’язки виконуючої обов’язки до подальших призначень. Події навколо відставки Брінк ще свідчать про внутрішню напругу у дипломатичній службі США щодо підходу до підтримки України та протистояння російській агресії, яка вже триває понад рік із масштабними суспільними і міжнародними наслідками. Її публічне висловлювання відкриває нову стадію у дискусії про справжні цінності та пріоритети американської зовнішньої політики.