Більше двох тижнів минуло з того моменту, як американські та європейські політики почали активно обговорювати ситуацію навколо військових дій на території України
Однак, незважаючи на масу дипломатичних заяв і заявлених намірів, у Європі зростає занепокоєння та невпевненість щодо подальших кроків Сполучених Штатів у питанні зміцнення позицій Києва та пошуку шляхів досягнення миру. Зовнішні аналітики та дипломатичні джерела відзначають, що, хоча Дональд Трамп нещодавно погрожував застосувати важелі тиску проти Росії, фактично реалізувати ці обіцянки він поки що не спромігся, й цей факт викликає зростаюче розчарування у партнерських колах Європи. За інформацією, яку наводить агентство Bloomberg із посиланням на дипломатичні джерела та анонімні інформовані особи, у європейських країнах зростає здивування та навіть занепокоєння з приводу постійних змін у позиціях Вашингтона щодо війни в Україні. Вони відзначають, що з боку адміністрації Трампа спостерігається невизначеність: одні колеги все ще сподіваються, що в найближчому часі США вдасться виконати попередні обіцянки щодо накладення другорядних санкцій та обмежень на банківський сектор і тих, хто підтримує агресію Росії. Проте, за оцінками джерел, останнім часом американський уряд все більше зосереджений на тому, щоб твердо й безкомпромісно ставитись до Москви, звинувачуючи Володимира Путіна у перешкоджанні мирному врегулюванню конфлікту. Зокрема, у матеріалі підкреслюється, що на тлі недавніх дипломатичних зустрічей у Стамбулі, в яких узяли участь представники США, ЄС та України, американські посадовці відкрито висловлюють готовність запровадити нові санкції проти Росії. Це стало реакцією на оголошення Москвою намірів делегувати на переговори представників низького рівня. За словами джерел, американська сторона у переговорах дала зрозуміти, що будь-яке подальше рішення щодо психології санкцій і можливих компромісів має прийматися особисто Дональдом Трампом. Водночас у дипломатичних колах і експертних колах знову підкреслюють, що саме особисті рішення вищого керівництва США визначають подальшу політику. Нагадаємо, що 16 травня цього року у Стамбулі вперше за понад три роки відбулися прямі переговори між Росією та Україною. За даними ЗМІ, на цій зустрічі російська сторона намагалася викласти низку майже неприпустимих для Києва умов, зокрема вимагала від України не залучати американських представників до переговорного процесу і висувала низку заздалегідь неприйнятних для української сторони вимог. Проте, за підсумками зустрічі, українські представники, зокрема Міністерство оборони, повідомили, що в ході перемовин обговорювалися питання припинення вогню, гуманітарних аспектів та можливості зустрічі на рівні вищого керівництва. Також уповноважені особи підкреслили, що переговори залишаються відкритими, і українська сторона продовжує наполягати на досягненні довгострокового миру в регіоні. Зараз же у дипломатичних колах зростає розчарування з приводу тривалої невизначеності, яка гальмує пошук швидко дієвих рішень щодо повернення безпеки і стабільності в Україні. За оцінками експертів, ця ситуація свідчить про глибокі внутрішні розбіжності у політичному керівництві США, що з часом може мати негативний вплив на єдність та ефективність міжнародної підтримки українського спротиву. Європейські союзники, які прагнуть закінчити війну та відновити мир, все більше розглядають можливість того, що Вашингтон, залишаючись у нерішучості, може дозволити конфлікту тривати довше, ніж це здається. Так чи інакше, європейці залишаються у стані стратегічної невпевненості, очікуючи чіткого сигналу з Вашингтона щодо подальших кроків у цій критичній ситуації.