Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів важливу зустріч у Туреччині, під час якої обговорював актуальні питання миру та дипломатичної координації у контексті російсько-українського конфлікту
Зокрема, глава українського МЗС зустрівся з державним секретарем США Марком Рубіо та сенатором Ліндсі Гремом, що вкотре підкреслює міжнародне занепокоєння та напруженість навколо пошуків шляхів виходу з кризи. Як повідомив сам Андрій Сибіга через свій акаунт у соціальній мережі Х (колишній Твіттер), ця зустріч відбулася в антепальському місті Анталія з метою «донесення бачення президента України Володимира Зеленського щодо мирних зусиль та координації спільних дій у надзвичайно важливий цей тиждень». Міністр зазначив, що сторони обговорювали логіку подальших кроків, а також ділилися своїми підходами й позиціями щодо майбутнього врегулювання конфлікту. «Я зустрівся з державним секретарем США Марком Рубіо та сенатором Ліндсі Гремом у Анталії, щоб чітко передати бачення української сторони і підтвердити наше прагнення знайти мирне рішення. Важливо мати єдине розуміння подальших дій, тому ми уважно обговорили логіку наступних кроків і обмінялися думками щодо шляхів досягнення миру», — зазначив Сибіга у своєму повідомленні. У своїй заяві дипломат підкреслив, що Україна з високою впевненістю підтверджує «тверду та послідовну відданість мирним зусиллям з боку керівництва США». Він висловив подяку за активну підтримку та участь Сполучених Штатів у цьому процесі, а також підкреслив готовність України продовжувати співпрацю на взаємовигідних умовах. «Ми переконані, що конструктивний діалог і взаєморозуміння є ключовими факторами для досягнення миру. Водночас, ми наголошуємо, що Росія має відповісти взаємністю на наші пропозиції та кроки, адже будь-які відмови від співпраці загрожують подальшою ескалацією конфлікту», — підкреслив міністр. Він також додав, що цього ж дня у рамках дипломатичних зустрічей українські посадовці обговорювали з представниками головних європейських держав питання «рішучих кроків» щодо Росії, зокрема можливі нові санкції, що підсилюють позиції Києва у світі та сприяють дипломатичним зусиллям з примушення агресора до миру. Перед цим, напередодні зустрічі в Анталії, президент України Володимир Зеленський зробив звернення, у якому висловив надію на отримання чіткої інформації від РФ щодо делегатів, які братимуть участь у майбутніх переговорах у Туреччині. Зеленський зазначив, що після визначення учасників він визначатиме подальші кроки та стратегію щодо врегулювання конфлікту, наголошуючи, що цей процес є вирішальним для майбутнього України. Додаткову напругу додала інформація про можливу зустріч між президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом і його російським колегою Володимиром Путіним. За словами представників української влади, якщо Путін відмовиться від приїзду до Туреччини, це стане сигналом обміну сигналами про відсутність готовності Росії врегулювати війну. Глава Офісу Президента Андрій Єрмак наголосив, що ігнорування такого запрошення з боку Кремля буде сприяти погіршенню дипломатичної ситуації та стримувати будь-які спроби досягти миру. Що стосується функціонування самого формату переговорів, то 14 травня президент РФ Володимир Путін затвердив склад делегації для участі у двосторонніх консультаціях з Україною у Туреччині, запланованих на 15 травня. Проте в списку делегатів офіційно відсутній сам президент Росії, що негативно сприймається українською стороною, адже ознаками слабкості і небажання вести справжні переговори вважається саме відсутність голови Кремля на перемовинах. Тим часом, сторони світу й далі зосереджуються на можливості дипломатичного діалогу. Президент США Дональд Трамп у цьому контексті повідомив, що не планує приїжджати до Туреччини для участі у запланованих переговорах між Росією та Україною. Це ще раз підкреслює складність та неоднозначність міжнародної ситуації навколо майбутнього врегулювання конфлікту, оскільки США продовжують підтримувати українську сторону, але натомість не проявляють готовності особисто брати участь у процесі переговорів у Туреччині. Отже, ситуація навколо майбутніх перемовин залишається напруженою, а дипломатичні зусилля — критично важливими для формування перспектив миру. Очікується, що найближчі тижні покажуть, які з культурних та політичних факторів дозволять досягти компромісу або ж підсилять розкол у міжнародних зусиллях врегулювати конфлікт.