Європейський Союз готується до запровадження підвищених митних зборів на імпорт з України, чим викликає стурбованість українських експортерів та урядових структур країни
За інформацією авторитетного видання Financial Times, вже найближчим часом можуть вступити в силу нові, суттєво підвищені мита, що суттєво позначиться на українському товарообігу із країнами ЄС. Це рішення є частиною ширшої стратегії Євросоюзу, яка передбачає скасування тимчасового безмитного режиму для українських товарів, запровадженого ще у 2022 році, повідомляє "Європейська правда" із посиланням на FT. Як зазначають джерела, головною причиною таких заходів є підготовка до припинення чинної угоди, яка тимчасово скасувала мита у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії до України. Цей безпрецедентний крок був ухвалений у контексті політичних та економічних викликів, зокрема через скарги ІЄвропейського фермерського союзу та окремих країн-членів, зокрема Польщі, Франції та інших держав, що відчули негативний вплив імпорту української аграрної продукції на внутрішні ціни. Джерела у дипломатичних колах повідомляють, що зміни плануються вже найближчими тижнями і торкнуться не лише скасування існуючих пільг, а й обмежень щодо квотуючих режимів безмитної торгівлі. Особливо критичною є ситуація для сільськогосподарських товарів— зокрема кукурудзи, пшениці, цукру та птахів, які є ключовими для українського експорту. Очікується, що річна квота на імпорт кукурудзи знизиться з 4,7 мільйона до всього лише 650 тисяч тонн, а підприємствам у галузі птахівництва буде доступна менша кількість безмитних обсягів, з 57,1 тисячі до 40 тисяч тонн. Таке рішення викликає значний спротив у українській політиці та бізнес-спільнотах. Відомо, що Наприкінці квітня "ЄвроПравда" писала про те, що Єврокомісія вже не планує продовжувати режим автономних торговельних преференцій для України—так званий "торговельний безвіз", який працює до 5 червня. Замість цього у Європейському союзі готуються запровадити нову угоду про вільну торгівлю, яка закріплює умови лібералізації, і поступово замінить перехідні заходи. Голова комітету з торгівлі Європарламенту Бернд Ланге різко висловив свою стурбованість щодо цього рішення, назвавши його "дуже поганим сигналом для України". За його словами, подальше обмеження квот і підвищення мит може посилити економічний тиск і ускладнити українським виробникам вихід на ринок ЄС. Передісторією цих подій слугує ще один важливий момент: 8 травня Європейський парламент голосував за запровадження спеціального режиму для експорту з України сталі та заліза у зв’язку з тим, що з 6 червня 2025 року планується закінчення застосування існуючих автономних преференцій для українського експорту до ЄС. Це означає, що до цього моменту українські постачальники залишаться без спеціальних пільг, і тому ЄС шукає способи плавного переходу до нової торговельної моделі. У контексті цих змін важливо враховувати всі нюанси обговорень і можливих компромісів між сторонами. У рамках підготовки до офіційного перегляду торговельної угоди українські та європейські дипломатичні кола вже обговорюють деталі нових правил, зокрема й можливість скорочення квот, щоб уникнути перевантаження внутрішніх ринків і зменшити негативний вплив українського експорту на ціни. Аналітики відзначають, що ці заходи змінюють статус-кво у відносинах України та ЄС, ймовірно, позначаться на співпраці у сільському господарстві, промисловості і транспортуванні товарів. Українські фермери та бізнес-спільнота вже висловлюють занепокоєння щодо потенційних втрат, особливо у час, коли країна і так стикається з багатьма викликами, що спричинені війною і економічною нестабільністю. Отже, ситуація навколо майбутнього торговельного режиму з ЄС залишаються напруженою. Україна готується до нових умов, які можуть суттєво обмежити її можливості на європейських ринках. Водночас влада країни закликає до конструктивного діалогу і пошуку компромісів, щоб уникнути найгірших сценаріїв і забезпечити для українських виробників максимально сприятливі умови торгівлі в майбутньому.