Верховна Рада України виступила зі зверненням до голови держави Володимира Зеленського із закликом посмертно присвоїти журналістці Вікторії Рощиній звання Герой України — найвищу державну нагороду
Це рішення було ухвалене більшістю голосів — 246 депутатів із даного питання підтримали, що свідчить про широку громадську та політичну підтримку для такого важливого визнання заслуг української журналістки, котра стала символом стійкості та мужності у боротьбі за правду та незалежність інформаційного простору країни. Вікторія Рощина — це ім’я, яке знають багато українців і не лише через її професійну діяльність у найважливіших засобах масової інформації країни. Вона свідомо обрала шлях журналіста, співпрацюючи з такими провідними українськими виданнями й телеканалами, як "Українська правда", "UA:Перший", "Громадське", "Радіо Свобода", а також сайтами "Новини Донбасу" і "Цензор.нет". Свій талант і відданість справі вона заслужила неодноразовими нагородами, зокрема у 2022 році її відзначили престижною нагородою Міжнародного жіночого медійного фонду "За мужність у журналістиці". Це був вияв визнання її надзвичайної самовідданості та героїзму у висвітленні подій, які формують долю країни. Непростий життєвий шлях Вікторії Рощиної був наповнений випробуваннями, зокрема з початком повномасштабної російсько-української війни. У березні 2022 року вона була затримана російськими військами у місті Бердянськ, окупованому на той момент території Запорізької області. Тоді її вдалося звільнити та відпустити з російського полону, що дало надію на повернення до рідних і до своєї справи. Однак уже влітку того ж року вона знову намагалася потрапити в окуповані території України — цього разу для оперативного висвітлення подій із фронтових точок. Саме цю жахливу подорож і тривожну скрутну ситуацію розповів її батько Володимир Рощина. 27 липня 2022 року Вікторія вирушила з України до Польщі, з наміром дістатися окупованих росіянами східних регіонів України через територію Росії. Голоси рідних пізніше підтвердили, що вона кілька днів проходила перевірки на кордоні, однак де саме саме перебуває на той момент, журналістка так і не повідомила. Того ж дня із новинами про свою подорож вона раптово зникла. Відтоді її доля залишалася невідомою кілька місяців. Згодом, у травні 2024 року, між державами з'явилася офіційна інформація: Росія визнала затримання Вікторії Рощиній. Міністерство оборони РФ направило її батькові письмове підтвердження її перебування у російському полоні. Але справжній жах став відомим тільки пізніше: у жовтні того ж року координаційний штаб повідомив трагічну новину — українська журналістка загинула у російському ув’язненні. Представник ГУР України Андрій Юсов підтвердив, що Вікторію внесено до списків на обмін полоненими, і майбутнє її повернення з полону було вже близьким. Однак цього не сталося, і її життя обірвалося в полоні. Відкриття справи про її смерть відбулося одразу після підтвердження офіційних джерел про її загибель. 11 жовтня Генеральна прокуратура України повідомила, що справу щодо зникнення Вікторії Рощиної відтепер кваліфікують як воєнний злочин — умисне вбивство, скоєне російськими окупантами. Ця новина викликала хвилю праведного гніву і скорботи у суспільстві, адже це — не лише трагічна історія однієї людини, а й ще один уламок страшної реальності війни, що забирає життя найкращих українців. Журналістські розслідування, проведені незалежним медіа "Слідство.Інфо", розкрили особисті жахіття, які пережила Вікторія у російському полоні. Медики та слідчі виявили на її тілі ножові поранення, сліди побоїв і навіть описи застосування електричного тиску. Російські катівні ніким не приховувалися — навпаки, їхню жорстокість підтверджено документально. Колонії, у яких утримували українців, були місцями катувань і тортуру, а сама Вікторія стала однією з тисяч жертв російського терору проти українських громадян. Про трагедію, що стала символом не лише особистої мужності Рощиної, а й глобальної боротьби України за справедливість, повідомляли й під час церемоній вшанування її пам’яті. Вона стала символом того, що правду й свободу потрібно захищати за будь-яких умов, навіть ціну життя. Відкриття кримінальних проваджень у зв’язку із її зникненням та смертю — це не лише юридична процедура, а й нагадування всьому світу про необхідність притягти до відповідальності винних у скоєнні воєнних злочинів. Образ Вікторії Рощиної — це не просто історія однієї журналістки та її героїчної боротьби. Це — символ незламності українського духу, незламної волі інформувати світ навіть у найскрутніших умовах, і водночас — тривожне нагадування про ціну свободи, що платиться найвищою ціною. Україна та її громадськість вклоняються її пам’яті, висловлюючи глибоку вдячність за її мужність, самовідданість і незламну віру у правду. На фоні цієї трагедії українська влада і надалі продовжує докладати усіх зусиль для встановлення правди та притягнення винних до відповідальності. Події навколо життя і мученицької загибелі Вікторії Рощиної стали болючим нагадуванням про реальні цінності, за які мусить боротися кожен українець — незалежність, гідність і правду. Ця історія ще раз підсилює необхідність усіх зусиль для перемоги та відновлення справедливості, щоб жертви, подібні до Вікторії, не стали даремними.