Європейський союз офіційно підтвердив свою тверду позицію щодо зупинки імпорту російських енергоносіїв, зокрема газу та нафти
Упродовж останніх днів у Брюсселі та інших європейських столицях активно обговорювали подальші кроки щодо енергетичної політики в умовах гібридної війни та економічного тиску з боку Росії. За словами єврокомісара з питань енергетики Ден Йоргенсена, Європейський союз не ступитиме на шлях відновлення імпорту російських газу й нафти – від тепер і далі «жодної молекули» цих ресурсів не з’явиться на ринках Євросоюзу. Це одностайне рішення було проголошене перед початком неформальної зустрічі міністрів енергетики країн-членів у Варшаві, куди приїхали представники урядів для обговорення світової енергетичної безпеки та безпосередніх кроків у цьому напрямку. В коментарі для журналістів Йоргенсен наголосив: "Ми рішуче налаштовані припинити будь-який контакт із російською енергетикою, адже не дозволимо використовувати її як інструмент шантажу та політичного тиску". Він додав, що саме тому ЄС активізуватиме свої зусилля для зменшення залежності від російських поставок, адже це є питанням національної безпеки і узгодженості з українською боротьбою проти російської агресії. Відповідаючи на питання щодо можливих контактів між США та Росією, а також щодо ймовірності відновлення імпорту російського газу, Йоргенсен підкреслив: наразі й у майбутньому Європейський союз не планує повернутися до імпорту російської енергії будь-якої молекули. «Ми виробляємо чіткий сигнал – енергетична незалежність є нашим головним пріоритетом», – наголосив він. За його словами, "скоро і назавжди", ЄС відмовляється від російських поставок і працюватиме над тим, щоб до 2027 року повністю припинити імпорт російського газу, та поступово знизити імпорт російської нафти. Зазначимо, що у вівторок, 6 травня, Єврокомісія оприлюднила стратегічний план, який передбачає повний перехід на альтернативні джерела енергії та скорочення залежності від російських ресурсів. Згідно з новим дорожнім картою, країни ЄС мають до кінця 2027 року припинити імпорт російського газу, а також працювати над зменшенням поставок російської нафти. Однак слід зауважити, що частина країн, зокрема Угорщина і Словаччина, все ще залишаються під впливом традиційних трубопровідних поставок цієї продукції. Головний союзник у цьому напрямку – Москва – тривалий час намагалася зберегти свою енергетичну присутність на європейському ринку, але уряди країн Центральної Європи зважили на стратегічні ризики та прагнення до енергетичної незалежності. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відгукнувся досить категорично: за його словами, поточна дорожня карта Єврокомісії є неприпустимою для уряду його країни. Він наголосив, що такі документи і пропозиції Копенгагенської документації можуть поставити під загрозу стабільність і можливості фінансування енергетичних систем у країнах регіону. Зі свого боку, прем’єр Угорщини Віктор Орбан не приховує своє незадоволення. У коментарі ЗМІ він зазначив, що запропоновані європейськими лідерами заходи можуть призвести до економічної катастрофи і суттєво почастіше навантажити домогосподарства в регіоні Центральної Європи. "Пропозиції Урсули фон дер Ляєн призведуть до банкрутства, і ми мусимо бути готові до труднощів", – підкреслив він. Так отже, карта боротьби за енергетичну незалежність у Європі продовжує напружено формуватися. Хоча багато країн вже роблять кроки у напрямку диверсифікації поставок і альтернативних джерел, збереження та транзит російських ресурсів у регіоні ще тривалий час залишається об'єктом дискусій та суперечностей. Про досвід Польщі, що такий шлях вже пройшла, та про її наполегливу програму з відмови від російського газу, читайте у нашій наступній публікації.