На Лиманському напрямку українські військовослужбовці здобули нову перемогу — вони взяли в полон громадянина Узбекистану, що мав безпосередній стосунок до російсько-української війни
Це сталося у ході запеклих боїв на сході країни, коли наші захисники ефективно відбили ворога та знищили його ґрунтові позиції. Полонений — чоловік на ім’я Уміт, ймовірно, мешканець Узбекистану, став символом нових викликів, які постають перед українською армією у протистоянні з російською агресією. За офіційною інформацією, отриманою з джерел у 63-й окремій механізованій бригаді "Сталеві леви", українські військові затримали Уміта під час проведення контрнаступальних операцій поблизу Лиману. В захопленого чоловіка з’явилася можливість детальніше розповісти про свої мотиви та обставини залучення до бойових дій. Стверджується, що він був завербований для участі в бойових діях на боці російської армії, причому обіцянки та аргументи з боку ворога виявилися досить привабливими для чоловіка. За словами самого затриманого, його історія досить незвичайна. Уміт повідомив, що погодився на службу у російських військах у обмін на отримання російського громадянства — пропозицію, яку він прийняв у перехідний період. Обіцяли, що після року служби він отримає російське громадянство, а також грошову винагороду у розмірі 2 мільйони рублів. Водночас, він зізнався, що раніше не мав військового досвіду — не служив у жодних арміях і був простим мирним громадянином. Після вербування Уміта відправили на штурм українських позицій, однак безпосередньо під час бою сталася непередбачувана ситуація. Чоловік загубився у хаосі бою, знизивши ризики для себе, й випадково опинився на українських рубежах, де його відразу затримали українські військові. За словами самого полоненого, цей досвід став для нього шоком і розчаруванням. «Я був дурнем. Не думав, що все так скінчиться. Вірив, що війна — це просто служба і потім все закінчиться. А тут виявилося, що треба вбивати людину. Це для мене неприйнятно. Я не хочу вбивати і знищувати країну. Я не можу цього робити», — зізнався він під час допиту. Вказуючи на свої мотиви та бажання змінити своє ставлення до війни, Уміт наголосив, що його головне бажання — повернутися до Батьківщини та забути про цей досвід. Проте українські військові розглядають подію як ще одне свідчення іноземної залученості до бойових дій на боці російської армії та важливе нагадування про складності боротьби з втягненням іноземних громадян у конфлікт. Ця історія підкреслює складність і багатоаспектність сучасної війни, її виклики та людські долі, які часто опиняються по обидва боки фронту, незалежно від їхньої країнової приналежності. Україна докладає максимум зусиль для забезпечення безпеки своїх громадян і зупинки іноземних найманців, що намагаються використовувати будь-яку можливість для втягнення у війну. Водночас, випадок Уміта ще раз показує, наскільки заплутаним може бути цей конфлікт і наскільки важливо діяти на стратегічному та гуманітарному рівнях для досягнення справедливості та миру.