УНІКАЛЬНИЙ ТА ГЛИБОКИЙ РЕРАЙТ ЖУРНАЛІСТСЬКИМ СТИЛЕМ І ПРОТЯГОМ БІЛЬШЕ ЗА ОРИГІНАЛ
У політичних колах Європейського Союзу та особливо в уряді Німеччини розгорнулась серйозна дискусія щодо можливості запровадження нових санкцій проти Російської Федерації у зв’язку з її позицією щодо врегулювання конфлікту в Україні. Важливу роль тут відіграє остання ультимативна заява з Берліна, яка дає Москві короткий проміжок часу — до кінця доби — для погодження на 30-денне припинення вогню. Це – черговий прояв дипломатичного тиску перед вирішальним етапом міжнародної дипломатії. Відповідальним за цю інформацію став речник німецького уряду Штефан Корнеліус, який у неділю увечері похмуро застеріг, що у разі, якщо Росія не погодиться до кінця понеділка на безумовне припинення бойових дій упродовж 30 днів, Берлін спільно з своїми європейськими партнерами змушені будуть запустити механізм посилення санкційних заходів. Це — не просто слова, а офіційна позиція країни, яка прагне донести ясний сигнал про готовність до рішучих дій. За словами Корнеліуса, час іде до «чортової дюжини» — залишається лише кілька годин, усього дванадцять для того, щоб Москва дала позитивну відповідь. Він підкреслював, що із закінченням терміну всі підготовчі роботи щодо санкцій буде активізовано, і Брюссель активно готується до 17-го пакету нових обмежень проти Росії. Паралельно дипломатичні делегації працюють у Стамбулі, ведучи переговори щодо можливих компромісів, у той час як політичні радники ОБ’єднаної Європи вже готують відповідні документи для швидкого запуску санкційних механізмів у разі невиконання Москвою своєї обіцянки. Додамо, що історія напруженості навколо цього питання почалася ще минусої суботи, коли лідери таких країн, як Німеччина, Франція, Великобританія і Польща, спільним голосом закликали Росію до термінового невідкладного перемир’я, пропонуючи винести на столі переговорів саме 30-денний режим припинення вогню, який мав би початися з понеділка. Вони закликали Кремль застосувати цю перерву задля уникнення подальших людських страждань і руйнувань мирних міст. Відповідь РФ лишалася невизначеною. Президент Франції Емманюель Макрон обіцяв «масштабні санкції», відкрито підсилюючи тиск на Кремль. Водночас, Владімір Путін, який частково зберігає мовчанку щодо цих пропозицій, заявив про намір перейти до прямих переговорів із Києвом, запланованих на четвер, 15 травня, у Стамбулі. Це — знову ж таки сигнал про складну дипломатичну гру, яка тримає у напрузі всі сторони, адже жодних прямих відповідей Москви щодо пропозиції щодо 30-денного припинення вогню наразі не надійшло. Отже, ситуація залишається максимально напруженою. Західні країни – включаючи Німеччину – прагнуть досягти дипломатичного компромісу, але демонструють готовність застосувати нові санкційні заходи, щоб змусити Кремль піти на поступки. Відговорити та прийняти цю ультимативну пропозицію Росії мають до кінця доби, інакше світ опиниться на порозі значних економічних та політичних змін, які можуть вплинути не лише на Україну, а й на баланс сил у Європі та світі загалом. Таким чином, це не просто гра слів або дипломатичний формалізм — йдеться про реальну можливість зупинки кровопролиття, яка тепер залежить від політичної волі Москви. Час показати, чи наважиться Кремль на дипломатію або ж залишить світ знову на межі нової хвилі конфлікту, де кожна година має вирішальне значення.