У Лондоні завершилася тривала і напружена справа щодо російських шпигунів, які діяли на території Великої Британії з болгарським громадянством
Судове рішення, винесене лондонським судом, поставило крапку у масштабній операції, що здатна була серйозно підірвати безпеку країни. За офіційними даними, суд виніс жорсткі вироки шести болгарам, яких вважають агентами російської розвідки та які протягом останніх років займалися шпигунською діяльністю, направленою проти британських інтересів. Стартовою точкою справи став 47-річний Орлін Русєв, який виконував роль лідера цієї шпигунської мережі. Він визнав свою провину і був засуджений до 10 років і 8 місяців позбавлення волі за участь у мінімум шести операціях, спрямованих на збір інформації, що могла поставити під загрозу національну безпеку Королівства. Русєв діяв у тіні, здійснюючи проникнення у ряд важливих об’єктів та інституцій. Не залишився поза увагою й заступник керівника цієї мережі — 44-річний Бісер Джамбазов. Він також визнав свою провину та отримає трохи менше — 10 років і 2 місяці ув’язнення. У процесі слідства з’ясувалося, що саме Джамбазов є тією особою, яка завербувала одну з двох жінок для виконання шпигунських завдань у рамках цієї операції. 33-річна Катрін Іванова, котра була однією з двох залучених жінок, отримала майже дев’ять з половиною років позбавлення волі. Вона, у минулому завербована саме Джамбазовим, діяла на кордоні шпигунської діяльності, намагаючись отримати цінну інформацію для російської розвідки. Ще одна затримана — Ваня Габерова, 30 років, — була засуджена на шість з половиною років і трохи більше — три тижні. Вона виконувала функції, близькі до шпигунства, намагаючись отримати потайний доступ до важливих даних, що могли вплинути на безпекову ситуацію у країні. Окрім них, до відповідальності притягнутий і 39-річний Тіхомір Іванчев. За схожу діяльність він буде ув’язнений на 8 років, з урахуванням хорошої поведінки та того факту, що його участь у розвідувальній мережі припинилася ще до перших затримань у 2023 році. Суд урахував цей факт під час винесення рішення. Шостий учасник групи — 33-річний Іван Стоянов — отримав п’ять років і трохи більше трьох тижнів позбавлення волі після визнання своєї провини. Хоча суд підкреслив, що його рішення зізнатися у шпигунстві на пізній стадії мало значення, воно все ж вплинуло на остаточну каральну міру. Прокуратура Великої Британії особливо підкреслює, що діяльність затриманих не обмежувалася лише спостереженнями та збором інформації. Згідно з офіційними даними, їхні дії могли поставити під загрозу життя людей — вони відстежували журналістів, дипломатів та українських військових, що викликає ще більше занепокоєння щодо масштабу і серйозності цієї шпигунської операції. Раніше міжнародні ЗМІ, зокрема BBC, ідентифікували двох жінок, яких вважають учасниками цієї мережі. Варто зауважити, що більшість учасників досі залишаються на свободі, що викликає додаткову тривогу. Також журналісти повідомляли, що щонайменше три болгарські громадяни у минулому були помічені на кількох заходах у парламенті Британії, зокрема під час дискусії щодо Брексіту 2016 року. Це судове рішення підкреслює зростаючу тривогу щодо активності іноземних спецслужб у Європі та особливо — у Великій Британії, де, незважаючи на високий рівень безпеки та розвинену систему контррозвідки, ці спроби проникнення так і не зупинені. В цій справі ще раз підтвердився висновок: будь-яка дія, навіть на перший погляд дріб’язкова, може мати далекосяжні наслідки для державної безпеки. Очікується, що судові рішення цього разу матимуть вагомий сигнал для інших потенційних шпигунських мереж і посилять заходи безпеки щодо захисту важливих об’єктів та інтересів країни на внутрішньому й міжнародному рівнях.