У Кремлі різко відреагували на заяви Заходу щодо потенційних санкцій та можливого припинення вогню в Україні
Відповідь з Москви пролунала напередодні чергових дипломатичних переговорів та зростаючої напруги навколо ситуації навколо українських територій. У відповідь на обіцянки урядів Німеччини, Франції, Великої Британії та Польщі запровадити нові санкційні обмеження проти Росії у разі невиконання умов перемир'я до 12 травня, у Кремлі знову заявили про неприйнятність застосування так званої "мови ультиматумів". За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, такі сигнали є «незвичайно неприязними та неконструктивними», оскільки Москва вважає за необхідне директивно і предметно вести діалог без натяків на крайні терміни і нав'язливі умови. До цього фокусувались на тому, що за заявами німецького уряду, у разі, якщо до кінця цього понеділка в Україні не буде встановлене перемир'я, Берлін спільно з європейськими союзниками готується запровадити новий пакет санкцій, спрямованих на ще більшого тиску на Кремль. Це викликало різку реакцію з Москви, яка виступає проти будь-яких ультиматумів і звинувачує Захід у нав'язуванні «унілатеральних сценаріїв», що, на думку Кремля, руйнує можливість конструктивного діалогу. Одночасно з цією політичною риторикою, лідери кількох європейських держав і Великобританії минулої суботи закликали до припинення бойових дій в Україні, пропонуючи створити 30-денний режим перемир'я, починаючи з понеділка. У цей же час канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та інші високопосадовці представляли цю ініціативу на переговорах у Києві, пригрозивши новими санкціями, якщо Росія не згодиться на припинення вогню. Французький президент Емманюель Макрон та його колеги на заході окреслювали масштабні санкційні заходи, передбачаючи їх у разі непокори Москви. Водночас, російський президент Володимир Путін утримався від прямої відповіді щодо пропозиції про 30-дення паузу у бойових діях. Він натомість зазначив, що найближчого четверга в Стамбулі очікується прямий контакт з українською владою, і висловив готовність до переговорів, додавши, що Москва прагне «прямого та відкритого діалогу» з Києвом. Загалом, ситуація в Українській кризі знову входить у фазу дипломатичної напруги, де Москва закликає до поваги її позиції та відмовляється визнавати ультиматумні настрої Заходу, наполягаючи на можливості для конструктивних переговорів та пошуку дипломатичного рішення. Така позиція створює додаткові труднощі для пошуку компромісу і зупинки конфлікту, що вже забрав багато життів і спричинив масштабні руйнування.