Очікування перемир’я: російські війська знову запустили ударні безпілотники з півночі України
Напередодні запланованого на 12 травня початку обіцяного перемир’я, яке має тривати щонайменше 30 днів, та зусиль міжнародної спільноти щодо припинення активних бойових дій, російські сили влаштували чергову провокацію. Увечері 11 травня вони здійснили обстріли дронами-камікадзе з північного напрямку, що стало несподіванкою для українських оборонців та підтвердженням того, що перемир’я може стати тільки декларативною заявою з метою створення ілюзії припинення вогню. За повідомленнями українських Повітряних сил, починаючи з 23:08, у районі Чернігівщини з’явилися перші ознаки ворожих ударних безпілотників, які летіли на південний захід і південно-схід. Згодом з’явились передусім попередження для Сумщини — у центральній частині регіону зафіксовані цілі, котрі ймовірно є об'єктами цілевого удару. Близько 23:29 у будень звістки дійшли до Полтавщини — тут були оголошені про потенційну загрозу застосування ворожих БПЛА, що заходять з північного напрямку. У підвечір’ї і вечірні години тривоги з автоматичним оповіщенням пролунали одночасно у Києві, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у містах з важливою стратегічною ролью. Водночас, о 00:20 12 травня, через кілька годин після початку нічних провокацій, Повітряні сили оновили дані: білястаном на північ, схід і захід України зафіксовані групи ворожих ударних БПЛА. Вони наносили удари з північного кордону РФ, з Курської області, а також з південних та центральних територій Чернігівщини, Сумщини і Полтавщини, та в напрямку Запорізької і Дніпропетровської областей. Значною новиною стало те, що близько 00:26, з передмість Курської області, РФ почала запуск нових груп ворожих безпілотників у повітряний простір Сумщини, що свідчить про незмінну агресивність росіян і їхню намірову дестабілізувати ситуацію навіть у період, оголошений міжнародними партнерами і Києвом як "перемир’я". Це чергове свідчення того, що декларації про перемир’я залишаються скоріше політичними жестами, ніж реальним припиненням вогню. Передісторія: політичний та дипломатичний контекст Напередодні, 10 травня, у Києві відбувся саміт лідерів "коаліції рішучих" держав, що включає країни Європи, США та інші союзники України. Учасники висунули РФ чітку вимогу — з 12 травня розпочати на безумовній основі та мінімум на 30 днів припинити бойові дії. Вони підкреслювали, що не йдеться лише про короткостроковий брауж, а саме про створення умов для початку реальних переговорів та відновлення дипломатичного діалогу, що дозволить зменшити людські втрати та довгострокові руйнування. Як зауважили у цій коаліції, у разі відмови Росії дотриматися цієї вимоги — Європа та США планують запровадити додаткові санкції та економічні обмеження, що звузять можливості російського режиму вести війну навіть у майбутньому. Перед цим, напередодні саміту, окрему розмову провели з Дональдом Трампом — колишнім президентом США. У результаті вони погодилися активізувати дипломатичний тиск і тримати ситуацію під контролем, щоб не дати російській агресії розначувати себе по-новому. Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський твердо заявив про свою готовність вести переговори у будь-якому форматі, але лише за однієї умови: після рішучого і безумовного припинення вогню, яке має тривати щонайменше 30 днів і має створити передумови для подальшого діалогу. Водночас, російський президент Володимир Путін у своїй заяві 11 травня повідомив, що налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі, заплановані на 15 травня. Проте він не згадав про більш амбіційне та довгострокове перемир’я у 30 днів, що надає підстави прогнозувати провокації та спроби дестабілізації ситуації в українському суспільстві та на фронті. Між тим, у США експресивно підтримали цю позицію: президент Дональд Трамп висловив своє бачення, що Україна має погодитися на переговори, запропоновані Путіним, одразу ж, без зволікань. Водночас, він наголосив, що ці переговори не передбачають затвердження тривалої "застиглої" війни у 30-денне перемир’я, яке Росія поки що не дотримується. Загалом, український президент Зеленський виступив із відкритим запрошенням до Росії та їхнього лідера в Туреччині 15 травня. Він заявив, що українські сили реагуватимуть дзеркально на будь-які дії Росії — будь то продовження бойових дій або ж їх припинення — і залишатимуть за собою право на адекватну відповідь. Висновки Отже, ситуація напружена і вимагає максимальної обережності і дипломатичного врівноваження. Незважаючи на декларативне проголошення перемир’я, російські дрони продовжують атакувати українські території з нічною невіданою силою, що ставить під сумнів реальність будь-яких угод. Очевидно, що досягнення миру — це довгий і складний процес, який вимагає не лише політичної волі, а й чесної та послідовної роботи з обох боків, а також підтримки міжнародних партнерів.