В Індійському океані завершилась історія майже півстоліття досліджень: станція СРСР, запущена ще у 1972 році, офіційно зникла з радарів після того, як її апарат увійшов у щільні шари атмосфери Землі та впав у води Індійського океану
За офіційною інформацією, отриманою від російського космічного агентства "Роскосмос", 10 травня у Індійському океані відбулося іонівне знайдення космічного апарата "Космос-482". Цей сателіт був створений більше ніж півстоліття тому з метою дослідження Венери. Його запуск відбувся у 1972 році, і з того часу він взяв участь у численних космічних місіях радянської науки. Однак через критичні технічні несправності, зокрема несправність розгінного блоку, апарат так і не набув запланованої орбіти для вивчення планети. Замість цього він залишився на високій еліптичній орбіті навколо Землі, поступово наближаючись до нашої планети. За зведеннями, о 9:24 за московським часом ракетний об’єкт увійшов у щільні шари атмосфери, що супроводжувалось його займанням і руйнуванням. Це сталося за 560 кілометрів на захід від острова Середній Андаман і в районі, розташованому на захід від столиці Індонезії—Джакарти. В результаті апарат розпався і впав у води Індійського океану, завершивши свою довгу історію. Російські фахівці повідомили, що "Космос-482" припинив існування, зійшовши з орбіти і впавши у океан. Це стало логічним завершенням багаторічної подорожі космічного апарата, який відколи був запущений, так і не виконав основну ціль — дослідження Венери через технічні несправності. Ця історія знову привернула увагу громадськості й експертів до проблем космічного сміття та небезпеки, яку становить застаріла техніка, що повертається на Землю після років у космічному просторі. Особливий інтерес викликав факт, що через понад п’ять десятиліть після запуску апарат знову повертається до нашої планети, і, за прогнозами експертів, він міг становити потенційну загрозу мешканцям густонаселених районів. Адже масивний об’єкт вагою близько 500 кілограмів міг досягти швидкості кілька сотень кілометрів на годину, а його можливий удар містив значний ризик для життя і майна. Зазначається, що саме у травні 1972 року радянський космічний корабель був запущений у рамках програми дослідження Венери. Із початкового наміру дослідити іншу планету, він перетворився у історичний часопис невдач, оскільки через технічний злам залишився на орбіті і лише тепер, через понад п’ять десятиліть, повернувся додому, завершуючи свій довгий, складний шлях у космосі. Ця подія підкреслює важливість ретельного контролю за старіючим космічним сміттям і необхідність удосконалення технологій для безпечного виведення таких об’єктів із орбіти. Адже раніше багато з них продовжують становити загрозу для сучасних космічних місій і, зрештою, для безпеки людей на Землі, особливо якщо їхні уламки потрапляють у густонаселені райони.