Криза навколо майбутнього перемир’я в Україні знову загострилася: лідери «коаліції рішучих» держав явно відкинули будь-які попередні вимоги Росії щодо умов припинення бойових дій
Зустріч представників Великої сімки у Києві, яку координує прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Емманюель Макрон, стала знаковим моментом у напруженій дипломатичній боротьбі за визначення умов миру. На ній було однозначно заявлено: жодних компромісів щодо попередніх умов для початку перемир'я не буде. Твердо та без тіні сумнівів вони наголосили, що ключовою метою є безумовне припинення вогню, яке повинно початися одразу й тривати не менше 30 днів, без будь-яких попередніх вимог або обмежень. За словами прем’єра Великої Британії Кіра Стармера, ситуація з останніми годинами стала ще більш напруженою через висунуті Кремлем умови, зокрема, вимогу зупинити постачання військової техніки з Заходу до України як умову для можливого припинення вогню. Втім, британський прем'єр чітко заявив: «Ми наголошуємо на безумовності припинення вогню. Путін висунув пропозиції з цілою низкою додаткових умов, але нам байдуже — ми вимагаємо відкритого та безстрокового перемир'я. Воно має охоплювати не лише війну на суші, а й у морі, і в небі. Це має бути припинення вогню з можливістю моніторингу, з розведенням сил та поверненням до лінії контролю. Це наша ціль, і всі, хто прагне приєднатися до цієї підтримки, зможуть зробити свій внесок». У свою чергу президент Франції Емманюель Макрон у своїй промові підкреслив принципову незмінність позиції Європейського союзу та Франції в цій справі: «Ми категорично відкидаємо будь-які можливі поступки. Ніяких попередніх умов щодо припинення постачання зброї або інших аспектів — ні! Ми чітко й послідовно заявляємо: якщо Росія наполягатиме на своїх вимогах, вона зіткнеться з додатковими санкціями та посиленням нашої підтримки Україні». Макрон наголосив, що безумовне припинення вогню — це не просто підписану угоду, а комплексний процес, що дозволить Україні відновити свої позиції й забезпечити необхідний та справедливий мир. Ця заява стала відповіддю на попередні заяви кремлівського речника Дмитра Пєскова, який не так давно наголосив, що РФ вимагатиме в майбутньому припинення поставок американських та європейських озброєнь до України, якщо сторони підпишуть будь-яке перемир'я. Такий підхід Кремля викликав різку реакцію з боку Заходу: Європейський союз і США запевнили, що у разі відмови Росії погодитися на безумовне перемир'я вони готові до ще більшого санкційного тиску і посилення військової підтримки України. Передісторією цих подій стала напружена дипломатична риторика, зокрема, заяви російських представників. Кремль, зокрема, Дмитро Пєсков, раніше наголошував, що без умовних гарантій Росії щодо зняття санкцій та припинення допомоги Україні теоретичний варіант перемир'я залишатиметься малоймовірним. Водночас, підписаний 10 травня саміт «коаліції рішучих» закликав Росію з 12 травня розпочати безумовне та тривале припинення вогню на 30 днів. Це стало однією з головних вимог коаліційних країн, і колективна позиція тут цілком ясна: ніщо не може бути умовою для дверей до миру, крім погодженого і обов’язкового припинення ворожих дій. Значення цих подій важко переоцінити: політична воля Заходу і України щодо твердої відмови від поступок Кремлю перекреслює будь-які спроби Росії знову використати дипломатичний процес для ослаблення санкцій або відновлення бойових дій на більш вигідних умовах. У найближчі тижні очікується активізація дипломатичних зусиль і можливе посилення санкційних обмежень. За словами експертів, ця ситуація ще раз підтверджує, що вирішення конфлікту залежить від готовності Росії йти на принципові поступки, а Європа і США лишаються єдиними у підтримці України і її суверенітету. Таким чином, ситуація залишається напруженою, але головні лідери Золотого мільярду одноголосно переконані: будь-яка угода з Росією можлива лише за умов безумовного припинення вогню і повернення до лінії контролю, без жодних попередніх вимог, що могли б зірвати або затягнути процес миру. Це стало чітким сигналом для Москви у період, коли дипломатія переживає один із найскладніших моментів з початку повномасштабного вторгнення.