Єврокомісар з питань оборони попереджає: захід ризикує допустити п’ять серйозних помилок у ставленні до війни Росії проти України
На Київському безпековому форумі 8 травня єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс виступив із глибокою аналітикою та попередженнями щодо стратегічних недоліків, яких західні країни і далі можуть уникати у своїй політиці щодо російсько-українського конфлікту. Виступаючи перед присутніми експертами, політик на прикладах Другого світового зобразив п’ять глобальних помилок, що загрожують загостренням ситуації і ускладненням перспектив для України і її союзників. Перша й найголовніша – це недостатня допомога Україні, зауважив Кубілюс. За його словами, Євросоюз і США упродовж останніх трьох років щороку виділяють приблизно по 40 мільярдів євро для підтримки Києва. Це, безумовно, вагома сума, але її частка у ВВП є надто незначною – менше 0,1%. У порівнянні з тим, скільки країни витрачають на свою оборону, ці гроші є утопічно малі. Єврокомісар підкреслив, що Україна, яка сама бореться за свою незалежність і територіальну цілісність, одночасно захищає безпеку і інтереси Заходу, адже саме вона стримує поширення агресії та зупиняє російського ворога від розширення його впливу. Друга важлива помилка – це нерозуміння або ігнорування розмежування між агресором та жертвою у цій війні. Кубілюс наголосив, що так звана «нечіткість» у визначенні ролі сторін може призвести до поглиблення проблеми та зменшити підтримку України. Не можна ставитися до Путіна як до рівноправного співрозмовника або потенційного партнера у майбутньому конфлікті, окремо від прагнень і цілей російського режиму, що і сьогодні демонструє свої агресивні наміри. Третя помилка – це сподівання на покращення відносин із Росією після короткочасного затишшя або «мірової хвилини» у конфлікті. Єврокомісар чітко зазначив: НАТО та інші західні структури сприймають Росію як найбільшу загрозу для безпеки у Європі. Війна в Україні демонструє, що прагнення втягнутися у «дружбу» з агресором, який демонструє явну непокору та імперські амбіції, – це стратегічна помилка. Висловлюючись ясніше, він натякає, що подібна політика «доброго сусіда» лише заохотить Путіна до нових актів агресії та підірве довіру між союзниками. Четверта – історична. Кубілюс нагадує, що уроки історії дуже важливі. Визнання окупації Криму у 2014 році без відсічі та відповідних дій стало кроком назад у дипломатії та безпеці. Він нагадав, що саме зрада Чехословаччини у 1938 році стала поштовхом до масштабної агресії гітлерівської Німеччини у Європі. Порівнюючи цю історичну подію із сучасною ситуацією, політик застерігає, що вимоги до України поступитись частинами своєї території під тиском агресора є трагічним повторенням помилок, які вже коштували Великій Європі миру того часу. П’ята – і, можливо, найчутливіша – це питання вступу України до НАТО. Кубілюс підкреслив, що відмова у цьому питання може зіпсувати перспективи не лише України, а й ускладнити ситуацію безпеки в цілому. Росія наполягає, що Київ не має отримати членство у цій організації не через страх нападу, а щоб уникнути особистого захисту від можливої наступної російської агресії. Це, на думку європейського оборонного експерта, є ризикованою ігрою з вогнем. Адже заперечення членства України у НАТО лише посилить ризик ескалації та ускладнить підготовку альянсу до будь-яких сценаріїв. Паралельно з цими заявами, 8 травня міністри закордонних справ балтійських країн, Польщі, Чехії, Молдови та України оприлюднили спільну колонку, у якій проаналізували уроки Другої світової війни і зробили важливі попередження для світу щодо сценаріїв завершення війни. Вони попередили про сценарії, що є надто небезпечними і можуть привести до ще більшої дестабілізації в регіоні та світі загалом. Не менше значення має і застереження британського прем’єра Кіра Стармера, який у цей же день наголосив, що вторгнення Росії в Україну засвітило тотальну актуальність уроків Другої світової війни. За його словами, історія показує: боротьба за свободу і незалежність не завершилася у 1945 році, і ці цінності потрібно зберігати і захищати сьогодні. Отже, виступ Кубілюса і спільні заяви західних лідерів є сигналом до більш зваженої та стратегічної політики. Важливо враховувати ці уроки, щоб уникнути історичних помилок і не допустити ще більшої шкоди як для України, так і для безпеки всього демократичного світу. Адже, як наголошується, війна – це не лише боротьба на фронті, а й поле дипломатії, пам’яті та відповідальності перед майбутніми поколіннями.