Лукашенко: “Трохи затримався” на посаді, але потрібно “потерпіти” ще
У своїй типовій манері самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко знову звернувся до громадян із заявою, яка здатна викликати запитання та обговорення як у внутрішніх колах, так і за межами країни. Виступаючи під час відкриття масштабного Міжнародного виставкового центру в Мінську, він несподівано зізнався, що "трохи затримався" на посаді, натякаючи на своє тривале перебування при владі, яке вже триває понад три десятиліття. Головна ідея, яка пролунала з уст Лукашенка, полягала в необхідності "терпіти" ще трохи, оскільки, за його словами, "повинні ж бути і досвідчені люди", тоді як молодь іде у владу, і це — природний процес оновлення. Однак він додав, що "молодь" вже не зовсім молода, мовляв, тому так званий "нове покоління" — це скоріше люди віком близько 50 років і старші. У своїй промові Лукашенко підкреслив, що перед ним стоять ті, хто хоче зберегти країну "вже навіть не тільки для себе", а й для дітей, натякаючи на цінності збереження держави для майбутніх поколінь. Самому 70 років, він займає посаду глави держави ще з 1994 року — майже тридцять років у кріслі, що викликає все більше запитань щодо легітимності його правління у світовій спільноті. Від часу президентських виборів 2020 року, коли у країні спалахнули масштабні протести проти фальсифікацій та репресій проти опозиції й активістів, Лукашенко так і залишився при владі. Тоді світова спільнота, зокрема Європейський Союз і лідери сусідніх країн, засудили маніпуляції і жорстокі затримання мітингувальників. З 26 січня цього року Лукашенко знову офіційно запевнив, що отримав легітимний мандат на ще один термін, хоча його перемога була оскаржена значною частиною міжнародних партнерів. Глава дипломатії ЄА Кая Каллас назвала ці "вибори" — і тут слова не підбереш — "наругою над демократією" і несприйняттям міжнародної спільноти. Литва і Грузія також не визнають їх легітимними, а президент Литви Гітанас Науседа відкрито заявив, що Лукашенко "не є легітимним президентом Білорусі" і залишатиметься поза міжнародною легітимністю, незалежно від результатів. Перспективи змін у цій країні залишаються невизначеними. Хоча Лукашенко запевняє, що для збереження держави він готовий "терпіти ще трохи", багато експертів вважають, що його тривалий режим ігнорує реальні потреби суспільства, адже внутрішня опозиція і громадянське суспільство продовжують виступати за незворотні реформи і чесне президентство. Сам лідер білоруської влади цілком свідомо використовує такі фрази для підсилення власного іміджу — мовляв, потрібен час і терпіння, щоб країна змінювалася "у правильному напрямку". Однак його слова все частіше сприймаються як спроба зберегти контроль і уникнути відповідальності за роки авторитарного правління. При цьому експерти зауважують, що Лукашенко вже не є "молодим", а його слово про нове покоління — це радше фантазія і політична риторика, ніж реальна динаміка змін. Адже його політика залишається репресивною, а міжнародне тиснення — все більш сильним. Загалом, ситуація у Білорусі залишаються напруженою. Очікування змін згасають, а режим продовжує прагнути зберегти статус-кво, сподіваючись, що невдовзі світ забуде про нелегітимні вибори і репресії, а країна залишиться під необмеженою владою Лукашенка ще на довго. За оцінками аналітиків, його тривалий період правління — це, по суті, боротьба за збереження влади за будь-яких умов, і поки офіційна риторика демонструє готовність "терпіти ще трохи", внутрішній дискурс і міжнародний тиск лише посилюють напругу і демонструють, що коло змін у цій країні залишається ще досить вузьким.