За даними нового опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), майже половина українців із позитивним настроєм ставляться до підписання договору про освоєння надр із Сполученими Штатами Америки
Конкретно, 47% громадян країни висловлюють переважно позитивні очікування щодо цієї угоди, що свідчить про зростаючий рівень довіри та оптимізму щодо співпраці у сфері ресурсів з однією з наймогутнішіх світових держав. Згідно з даними, оприлюдненими на початку травня, частка тих, хто бачить майбутній розвиток подій у світлі вигідних для України перспектив, переважає над тим, хто напроти очікує несприятливих наслідків. Так, 22% респондентів висловили переважно негативне ставлення до підписання угоди, побоюючись, зокрема, потенційних ризиків для економіки та суверенітету. Ще 19% опитаних зазначили, що ця угода ніяк не змінить ситуацію в Україні. Водночас, 12% українців важко визначилися з точкою зору, що підкреслює певну невизначеність або недостатню інформаційність щодо наслідків цієї співпраці. Об’єднуючи усі відповіді, можна зафіксувати, що баланс позитивних і негативних очікувань утворює позитивний сальдо у +25%. Це означає, що наразі більшість українців сприймає підписану угоду таким чином, що її потенційні вигоди переважають можливі ризики. Особливо цікавою є регіональна динаміка: на сході та заході країни рівень позитивних настроїв трохи нижчий, ніж у центральних регіонах, проте навіть там частки тих, хто очікує негативних наслідків, залишаються меншими за четверту частину опитаної аудиторії. У всіх регіонах баланс очікувань у цілому зберігається позитивним, що свідчить про стабільний рівень довіри до курсу уряду щодо цього питання, попри локальні відмінності. Що стосується методології дослідження, опитування було проведене телефонним методом з 2 травня серед дорослих мешканців України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Важливо зауважити, що до питань щодо сприйняття цієї угоди додали спеціальні запитання про очікувані наслідки, що дозволяє більш об’єктивно аналізувати громадську думку. На 6 травня вже було опитано 561 респондента, дані з якої служать досить надійною базою для першочергових висновків, враховуючи статистичну похибку на рівні 5,4% і дизайн-ефект у 1,3%. Враховуючи досвід КМІС, дорожня карта опитувань передбачає їхню продовженість до середини травня 2025 року, що дасть змогу уточнити і підтвердити отримані результати. Передісторія цього процесу включає підписання 1 травня українською міністеркою економіки Юлією Свириденком та американським міністром фінансів угоди щодо спільної роботи у сфері розробки мінеральних ресурсів. Наступного дня, 2 травня, український уряд подав до Верховної Ради проєкт закону про ратифікацію договору з США, який передбачає створення інвестиційного фонду для відновлення країни. Того ж дня прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив упевненість у тому, що парламентарі підтримають цю угоду до 8 травня, що є важливим кроком у рамках реалізації стратегічних домовленостей із США. Для більш глибокого розуміння ситуації варто ознайомитися з аналізом: «Копалини в обмін на зброю: що увійшло до угоди між Україною та США та які ризики залишаються». Це допоможе краще зрозуміти, які саме ресурси та механізми співпраці передбачені документами і яким чином ця стратегія може вплинути на подальший розвиток подій у країні. Отже, наразі український громадянський сектор проявляє доволі позитивне ставлення до перспектив співпраці з США у сфері надр, водночас залишається обережність щодо потенційних ризиків. Вирішальні кроки у законодавчому процесі та подальше інформування громадськості відіграватимуть ключову роль у формуванні повної картини цієї важливої угоди.