Румунія відповіла Путіну: намагання звинуватити Бухарест у війні проти України отримали рішучу відсіч
У сучасних геополітичних rapортах та дипломатичних дискусіях між країнами-членами НАТО та РФ останнім часом усе більше актуальним стає питання відповідальності за війну, яка триває в Україні. Нещодавнє звернення російського президента Владіміра Путіна, у якому він закидає Румунії та Болгарії сприяння напруженню і бере їх на себе вагому частку відповідальності за руйнівний конфлікт, викликало гостру реакцію офіційного Бухаресту. Міністерство закордонних справ Румунії оприлюднило цілком чітку і різку відповідь через прес-секретаря Андрея Царнеа, який наголосив, що будь-які закиди російського керівництва є не більш ніж спробою перекласти відповідальність за агресію на інші країни. За словами дипломатичного представника, рішення про вступ Румунії до НАТО є суверенним вибором вільних громадян країни та союзницьких держав, і жодним чином не загрожує стабільності чи безпеці регіону. Навпаки, наголосив Царнеа, ця стратегічна інтеграція стала відповіддю на російську агресію і прагнення захистити європейський простір від заплямованої війною свавілля Росії. Речник окремо підкреслив, що Путін у своїй риториці повертається до вже відомих наративів, які послугував приводом для розв’язання війни, включаючи анексію Криму та повномасштабне вторгнення в Україну. "Єдиним, хто насправді становить загрозу регіональній стабільності в Європі, є Російська Федерація. Вона веде незаконну війну, жорстоко обстрілює цивільне населення і здійснює численні воєнні злочини. Крім того, Кремль активно розповсюджує дезінформацію та веде антиєвропейську, антинатовську пропаганду, спрямовану на послаблення єдності західних цінностей", – заявив Царнеа. Обережно і водночас рішуче реагуючи на звинувачення, у своєму виступі він наголосив, що Росія використовує пропагандистські інструменти для виправдання своєї агресії. Особливо показовим є згаданий у пропагандистському документальному фільмі під назвою "Росія. Кремль. Путін. 25 років", який транслює російський державний телеканал "Росія-1". У цьому фільмі, заснованому на архівних кадрах та інтерв'ю, зокрема, звучить фраза російського лідера, зроблена ще кілька років тому, в якій Путін звинувачує можливе розміщення американських баз у Болгарії та Румунії у контексті американської експансії. У відеоряді наводяться і сучасні цитати, де він зазначає, що його попередні зауваження були спрямовані на те, щоб донести концепцію до Заходу і побачити реакцію, яка так і не відповідала його очікуванням, що в підсумку привело до війни в Україні. Продемонстровані кадри та коментарі підтверджують, що Кремль намагається виправдовувати свою агресію, зокрема й через ідеї про “загрозу” з боку НАТО і Заходу. Також у стрічці згадується, що Путін у своїх інтерв’ю та виступах давню концепцію, особливо, коли йдеться про анексію Криму і війни в Україні, захищаючи свої дії та виправдовуючи їх необхідністю захисту російських інтересів. Американські та європейські аналітики помітили, що у цій стрічці ведеться грубе і цинічне використання історії та актуальних подій для формування ідеологічного фронту, спрямованого виключно на виправдання путінської політики. Згідно з доповідями, подані у фільмі висловлювання Путіна та архівні записи є частиною інформаційної кампанії, яка спрямована на зміцнення підтримки в Росії та створення ідеалізованого образу лідера перед його прихильниками. Важливо, що ці меседжі активно супроводжуються закликами до "захисту російських інтересів" і запереченням будь-яких провокацій з боку Заходу. Водночас, Путін у своїх заявах знову й знову підтверджує, що його метою є виключно збереження впливу Росії, навіть шляхом війни, при цьому він висловлює сподівання, що застосування ядерної зброї коли-небудь уникне. В парламенті Румунії також триває активна політична дискусія з приводу війни та її наслідків. Зокрема, варто відзначити, що перемогу у першому турі президентських виборів на початку травня здобув ультраправий кандидат Джордже Сіміон, який відкрито висловлює проросійські погляди. Його підтримка становила близько 41%, тоді як його головний опонент, ліберальний мер Бухареста Нікусор Дан, отримав менш ніж 21%. Хоча Сіміон у 2024 році був заборонений у в’їзді до України через антиукраїнську діяльність, його прихильники і далі активно виступають за відкриту політику із Росією і проти постачання зброї українській армії. Ці події демонструють не лише внутрішньополітичну напругу у суспільстві, а й масштабний геополітичний контекст. Румунія, як країна-учасниця НАТО і однієї з найбільш активних партнерів України, зберігає свою незалежну і вільну дипломатичну позицію, відкидаючи будь-які фальшиві звинувачення та намагаючись забезпечити безпеку і стабільність у регіоні, водночас активно реагуючи на російські пропагандистські спроби посіяти розбрат і зневіру.