Розслідування у справі колишнього заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова, пов’язане з обвинуваченнями у корупційних правопорушеннях, завершилося на етапі досудового слідства
За інформацією офіційних джерел з пресслужб САП та НАБУ, цей крок став логічним завершенням активної фази слідства у цій справі, яка викликала значний суспільний резонанс і привертала увагу до рівня корупції в найвищих ешелонах державної влади. Як повідомили у пресслужбах антикорупційних органів, 6 травня 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ухвалив рішення про закінчення досудового розслідування у цій справі, яка стосувалася колишнього заступника керівника Офісу президента України та власника будівельної компанії. Зазначається, що слідчі детективи Національного антикорупційного бюро після відповідних процесуальних дій передали матеріали справи до сторони захисту для ознайомлення, що є важливим етапом у завершенні слідчих дій, що відкриває шлях для подальшого судового процесу. Перед цим, 5 травня, Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання детектива НАБУ щодо зміни запобіжного заходу для підозрюваного. Раніше застосована міра у вигляді застави була скасована, і суд ухвалив тримання під вартою із можливістю внесення застави як альтернативи. Таким чином, це рішення дозволило обвинуваченому залишатися на свободі поки що під більш суворими запобіжними заходами. Згідно з даними слідства, у період з 2020 по 2022 роки підозрюваний отримував активи на суму 17,1 мільйонів гривень, причому значна частина цих коштів не була підтверджена легальним шляхом. За офіційними даними, власний офіційний дохід чиновника за цей період становив понад 1,3 млн грн, що створює різницю у понад 15,7 млн грн, яку слідчі вважають отриманими у незаконний спосіб. Крім того, з метою приховати походження цих коштів, посадовець оформив більшу частину активів на свого брата, залишивши за собою право самостійно ними розпоряджатися. Особливу увагу слідчі звернули на ще один епізод з ділової картини підозрюваного — у період із 2019 по 2021 роки він нібито незаконно збирав готівкові кошти, які потім мав намір легалізувати через будівництво приватних будинків у зоні відпочинку Одеської області. За інформацією слідства, на ці цілі було витрачено майже 6,5 мільйонів гривень, які були передані відомій будівельній компанії, володіння якої було пов’язане з підозрюваним через оформлення нерухомості одночасно на компанію та довірену особу. Ще одна зачеплена у цій справі історія – це пропозиція хабаря у розмірі $100 тисяч, яка була адресована керівнику однієї з будівельних компаній. За інформацією слідства, у 2022 році підозрюваний звернувся до власника компанії з проханням сприяти скасуванню рішення Антимонопольного комітету України, що вигідно було його співучаснику, у обмін на оплату у вигляді робіт і послуг. Таким чином, посадовець, зловживаючи службовим становищем, сприяв ухваленню потрібного рішення, допомагаючи компанії-переможцю виграти тендери, що мали значний вплив на конкурентну боротьбу у галузі. Сам Смирнов уже неодноразово був притягнений до відповідальності. 16 квітня 2025 року йому було пред’явлено нову підозру у легалізуванні незаконних доходів і отриманні крупного хабаря — у цій справі йшлося про суму понад 15,7 мільйонів гривень. Свідчення підозрюваного, що раніше відмовився від співпраці з слідством, свідчать про чергові спроби приховати злочини та уникнути відповідальності. На цей час посадовця тримають під домашнім арештом, а 6 травня йому було внесено заставу у розмірі 18 мільйонів гривень, що дало змогу втримати його на волі відтоді. Реакція самого Смирнова на новий етап у справі була стриманою. Він заявив, що наполегливо вважає, що слідчі й прокурори поспішили з цими кроками, і пов’язує їх з обмеженими строками розслідування та політичним тиском. Незважаючи на це, справа продовжує рухатися до судової фази, і остаточне рішення щодо вини або невинуватості підозрюваного навряд чи буде прийняте швидко. Ця справа, що розкриває схеми використання владних повноважень для збагачення та уникнення відповідальності, стала однією з найгучніших у контексті боротьби з корупцією на вищому рівні влади. Водночас вона ставить під сумнів ефективність антикорупційної системи та підсилює необхідність реформування інституцій для більшої прозорості та підзвітності. Очікується, що у найближчому майбутньому ця справа перейде до суду для остаточного розгляду та ухвалення рішення, яке матиме важливе знайти сигнал для всього державного механізму боротьби з корупцією.