Загалом у серці американської адміністрації спалахнула нова зірка іскри незрозумілих і, за деякими даними, доволі хаотичних рішень, які безпосередньо зачепили питання військової підтримки України
За даними інформаційного агентства Reuters, сценарій, що розгортався у період напередодні початку другого президентського терміну Дональда Трампа, став своєрідним прикладом внутрішніх розбіжностей і неузгодженості, які могли суттєво вплинути на військово-політичний курс США у контексті конфлікту на українській землі. За інформацією джерел компанії Reuters та кількох незалежних експертів, наказ про тимчасове зупинення поставок військової допомоги Україні був виданий без ведома Білого дому та без узгодження з вищим керівництвом адміністрації. Цей наказ нібито виходив із офісу глави Пентагону Піта Гегсета і був переданий Транспортному командуванню США (TRANSCOM), що відповідає за логістику та транспортування військових вантажів. У повідомленнях йдеться, що приблизно через тиждень після інавгурації Трампа та початку другого його президентського терміну високопосадовці транспортували 11 авіарейсів із артилерійськими снарядами, іншими видами зброї і військовим спорядженням до України — однак раптово отримали команду їх зупинити. Що саме спонукало до такого рішення, досі лишається під великим питанням. За даними джерел, послідували запити від українських та європейських чиновників, які почали надходити вже 2 лютого, з запитами про призупинення постачання. Самі ж рейси були зупинені приблизно 5 лютого, а остаточно повернулися до виконання у перший тиждень лютого, що спричинило неабиякий хаос у військовій логістиці та викликало цілком закономірне занепокоєння у Києві та Варшаві. Джерела Reuters підкреслюють, що цю ініціативу, ймовірно, санкціонували з офісу міністра оборони США — Піта Гегсета. Утім, факт цього досі залишався неспростовним для більшості аналітиків, оскільки офіційно жодних підтверджень відомств не надходило. Водночас, за словами тих, хто був свідком подій та має доступ до закритих даних, наказ про зупинку рейсів був виданий у рамках внутрішньої політики і став одним із етапів так званої "політичної гри" у вищих ешелонах влади. Згідно з джерелами, цим наказом займалися кілька високопосадовців, у тому числі й ті, що не брали безпосередньої участі у процесі прийняття рішень щодо військової допомоги Україні. Відзначається, що сама ідея призупинити поставки виникла в рамках дискусій у колі консультантів і радників, багато з яких далекі від урядової системи й давно виступають проти активної військової підтримки цієї країни. Втім, у самій адміністрації заперечують будь-яке керівництво наказу або його відповідність офіційній політиці. Офіційна статистика показує, що зупинка рейсів коштувала мінімум 2,2 мільйони доларів у рамках логістичних витрат TRANSCOM. Після короткочасної паузи постачання відновили лише 4 лютого, тоді як у довгостроковій перспективі саме ця неузгодженість, ймовірно, стала одним із елементів демонстрації внутрішніх неоднорідностей у верхівці Білого дому та Міністерства оборони. За даними тих самих джерел, важливою деталлю є те, що рішення щодо зупинки було ухвалено без консультацій із виконавцями чи відповідальними відомствами, а їхня реакція — здивування і нерозуміння — стала мовби симптомом більш глибокого розколу у командах, відповідальних за зовнішню політику. Не менш важливо і те, що ці накази були скасовані лише через кілька днів — 4 березня — вже після повернення українського президента Володимира Зеленського до Білих House для обговорення ситуації та тимчасових траншів військової допомоги. Виникає логічне запитання щодо ролі тодішнього президента Дональда Трампа, адже національні політики з його оточення та аналітики, які давно слідкували за цим процесом, на цю мить не дістали чіткої відповіді, чи міг він або ж його радники безпосередньо впливати на ці рішення. Також серед джерел озвучувалися припущення, що деякі радники у сфері безпеки висували ідею запровадити "логістичну паузу" задля тиску або перегляду політики підтримки Києва. Загалом, ця історія ще раз наочно засвідчила, наскільки складною і непередбачуваною може бути внутрішня динаміка прийняття рішень у найвищих структурах влади США. Під час розслідування журналісти натрапили на низку невідповідностей і запитань щодо підтвердження певних фактів. Зокрема, наразі залишається невідомим, наскільки Гегсет і його команда володіли повною картиною того, як саме буде реалізований наказ, та чи усвідомлювали вони, що їхня ініціатива фактично суперечить офіційним політичним курсам. У підсумку, ця ситуація ще раз підкреслює, що у хаосі політичних і військових рішень часом може виникати непередбачуваний вплив на долі стратегічних напрямів, зокрема й таких, що мають прямий відбиток на міжнародну безпеку і стабільність України. І хоча офіційно процес був швидко скасований і зупинився, питання залишаються: ким і як саме ухвалювалися ці рішення, і наскільки вони відповідають цінностям і ціллям Сполучених Штатів у контексті допомоги Києву та підтримки демократичних принципів у регіоні.