Євросоюз оголосив про намір повністю позбавити себе залежності від російських енергоресурсів до кінця 2027 року, зробивши ще один крок у напрямку енергетичної незалежності та безпеки
Амбітний план передбачає не лише повний припинення імпорту російського газу, але й суттєве скорочення закупівель російської нафти, активізацію боротьби з незаконним транспортуванням російського «тіньового» флоту та зменшення залежності від російських ресурсів у ядерній галузі, зокрема з обмеженнями постачання урану. Цей стратегічний документ, відомий як дорожня карта до плану REPowerEU, був оприлюднений 6 травня у Страсбурзі європейським комісаром з питань енергетики Деном Йоргенсеном. У своїй промові він зазначив, що ключовою метою є повна відмова від російських енергоресурсів, зокрема газу, упродовж трьох років. «Зараз Євросоюз визначив для себе чіткий шлях до енергетичної незалежності — до кінця 2027 року припинити імпорт російського газу», — заявив Йоргенсен, додавши, що вже наступного місяця – у червні 2025 року – Європейська комісія представить законодавчі пропозиції для реалізації цього плану. За словами європейського чиновника, до кінця 2025 року кожна країна-член ЄС має підготувати свої національні плани з поступової відмови від російських ресурсів у сфері енергетики — і не лише газу, а й нафти та ядерної енергетики. Це означає, що всі учасники мають активізувати зусилля щодо диверсифікації постачань та пошуку альтернативних джерел енергії. За даними документу, який є в розпорядженні «Європейської правди», у 2024 році Європейський Союз імпортував з Росії близько 52 мільярдів кубометрів газу — з них 32 мільярди кубометрів трубопровідного газу і понад 20 мільярдів кубометрів скрапленого природного газу (СПГ). Це становило майже 19% від загального газового імпорту Євросоюзу. Крім того, у минулому році Польща, Італія, Франція, Німеччина та ще кілька країн продовжували закуповувати російську сиру нафту — усього близько 13 мільйонів тонн, а також понад 2800 тонн урану у збагаченому або паливному вигляді. Важливо зазначити, що десять із 27 країн-членів ЄС залишаються державами, які імпортують російський газ у 2024 році, тоді як лише три країни продовжують постачання російської нафти, та сім країн отримують уран або послуги, пов'язані з його обробкою. Це свідчить про рівень залежності, що залишається в окремих регіонах Євросоюзу, але поступове зниження вже закладене у стратегічних планах. Що стосується конкретних заходів, дорожня карта передбачає, що нові контракти з російськими постачальниками газу — трубопровідним і СПГ — не будуть укладатися. Існуючі короткострокові контрактні зобов’язання будуть поступово припинені до кінця 2025 року, що дозволить скоротити залишкові обсяги імпорту газу з Росії на третину вже до кінця 2024 року. У підсумку весь російський газ має бути повністю зупинений до кінця 2027 року. Щодо нафтового напрямку, хоча частка російської нафти у 2024 році вже знизилась до близько 3% від усього імпорту, ЄС розробляє додаткові заходи для боротьби з нелегальним транспортуванням російської нафти через тіньовий флот, що досі здійснює незаконний імпорт. Також передбачено обмеження на постачання урану та збагаченого урану, які імпортуються з Росії, що є важливим елементом для європейських ядерних установок. Це включає ініціативу «Європейська долина радіоізотопів», яка покликана забезпечити країни-члени альтернативним джерелом радіоізотопів для медичних і промислових цілей. За задумом, європейська промисловість має збільшити власне виробництво таких матеріалів, щоб зменшити залежність від російських постачань. Експерти відзначають, що в рамках цього плану Єврокомісія уже оцінює можливість законодавчого заборони підписання нових контрактів підприємствами ЄС на купівлю російського викопного палива. Це природно, адже енергетична політика реформується у напрямку зменшення впливу Росії на європейські енергоресурси, водночас зміцнюючи власну енергетичну безпеку. З прогресом у цій сфері вже розпочалося і пошук альтернативних рішень, зокрема, активне розвитку відновлювальної енергетики, підвищення енергоефективності та розробки нових інфраструктурних проектів. Тільки так Європа зможе незалежно і безпечно функціонувати, уникнути енергетичних шоків і забезпечити своїх громадян стабільним і чистим ресурсним балансом. Про те, як саме Польща і декілька інших країн вже успішно відмовилися від російського газу, їх досвід і уроки — читайте у спеціальній статті «Курс на енергетичну незалежність: як Польща відмовилася від російського газу», яка розкриває цю тему більш глибоко і системно.