Прем’єрка Альберти відкрила дискусію щодо можливості проведення референдуму про відокремлення від Канади
У провінції Альберта, одній із найбільших і найзаможніших у складі Канади, зростає напруга щодо питання її майбутнього статусу в складі федеративної країни. Прем’єрка провінції Даніель Сміт, яка очолює опозиційну Консервативну партію і активно виступає за інтереси регіону, зробила неоднозначну заяву: якщо зусилля громадськості з ініціативною петицією отримають достатню підтримку, вона готова ініціювати проведення референдуму щодо можливого відокремлення Альберти від Канади. Ця заява стала яскравим сигналом для центральної влади у Оттаві і викликала широкий резонанс у мас-медіа та серед політичних експертів. За словами політика, питання незалежності, яке давно хвилює багато мешканців регіону через економічний занепад і суперечливі відносини з федеральним урядом, стає більш актуальним у контексті останніх років. Прем’єрка запевнила, що особисто не підтримує ідею виходу Альберти з країни, проте наголосила, що у ситуації з політикою центру, що, за її словами, бувала «засуджуючою та деструктивною», громадяни заслуговують на право вирішити долю своєї провінції через демократичний референдум. «Якщо Оттава продовжить ігнорувати наші інтереси і накладати обмеження, які шкодять нашій економіці, зокрема у нафтовидобувній сфері, – тоді доведеться дати можливість мешканцям Альберти висловити свою позицію на чесних і прозорих виборах. Я прийму будь-яке їх рішення, - запевнила Сміт. – Це не питання моїх особистих переваг, а питання майбутнього регіону та його мешканців». Зазначимо, що у історії Канади вже були два референдуми щодо відокремлення – у квебекській франкомовній провінції у 1980 і 1995 роках. Обидва рази ці голосування завершились провалом, але питання незалежності залишаються актуальними для частини населення і сьогодні. Ініціатива пролунала на тлі внутрішньої політичної ситуації у канадській столиці. В останні місяці країна переживає зміни на парламентській арені: провідну роль у державі нині відіграє Ліберальна партія під керівництвом Марка Карні. Ймовірно, якби минулого року відбулися вибори раніше, перемогу здобули б консерватори. Однак, на тлі політичної напруги, в тому числі й через конфлікт із американським президентом Дональдом Трампом і його агресивною зовнішньою політикою, підтримка Ліберальної партії зросла. Відомо, що перемога Карні у виборах стала можливою саме завдяки тимчасовим настроям виборців, зокрема їхній незгоді з політикою попереднього прем’єра Джастіна Трюдо. Новий лідер провінційної опозиції, яка виступає за більш тісну співпрацю з регіональними громадами і захист природних багатств, впевнений: зараз у Альберті є всі підстави і далеко не тільки економічна, а й політична причина замислитися про незалежність. Адже питання контролю над нафтовими ресурсами і можливість самостійного визначення власної політики є центральними для регіону, який довгий час нарікав на надмірну централізацію у центральних структурах. Розмірковуючи над перспективами такого сценарію, експерти відзначають, що історія звела до двох великих референдумів у квебекській франкомовній спільноті, але жоден із них не призвів до формального відокремлення. Проте, враховуючи нинішні виклики й нагальні проблеми місцевої громади, питання незалежності знову постає на порядку денному. Місцева влада наголошує, що зараз йдеться не про відпадання від країни, а про можливу демонстрацію прагнення до більшої самостійності й контролю над ресурсами. Зі свого боку, федеральний уряд в Оттаві заявив, що поважає право мешканців Альберти визначати своє майбутнє через демократичний процес, але підкреслив, що будь-які кроки у напрямку незалежності мають суворо відповідати конституційним нормам країни. Внутрішні політичні дискусії посилюють напруження між регіонами і центральною владою, що відкриває нову сторінку у канадській політичній історії. Якщо ж петиція, що закликає до проведення референдуму, набере необхідну кількість голосів, цей історичний крок може стати переломним для провінції Альберта та її інтеграції у національну політику. Втім, чи дочекається цей процес реалізації – питання відкрите, адже подолання таких радикальних рішень вимагає не тільки політичної волі, а й врахування інтересів усіх сторін та дотримання законодавчих процедур. Поки що ця заява прем’єрки стає ще одним проявом внутрішнього напруження в Канаді, яке демонструє, наскільки складними і багатогранними є сучасні питання федералізму, ресурсної незалежності та національної єдності у країнах, що прагнуть збалансувати демократичний розвиток і регіональні інтереси.