Румунія у пошуку нової перспективи або поглиблення кризи: Сіміон перемагає у першому турі президентських виборів
У несподіваних обставинах політичної динаміки, країна з багаторічною історією демократичних перетворень може опинитися на новому, оборотному перехресті. Лідер ультраправої румунської партії "Альянс за Союз румунів" (AUR), Джордже Сіміон, який відомий своїми радикальними позиціями та антизахідною риторикою, став першим у першому турі президентських виборів. Його перемога у цій стадії стала сюрпризом для експертів та політичних коментаторів, адже відставання від можливого переможця залишається досить незначним. Згідно з даними підрахунку 99,89% бюлетенів, лідер AUR набрав 40,87% голосів, тим самим забезпечивши собі вихід до другого туру. Другим у гонці став ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан, який отримав 20,97% підтримки громадян. На третій позиції — кандидат від правлячої коаліції, колишній міністр Кріна Антонеску, що здобув 20,13%. У цьому контексті європейські аналітики відзначають, що навіть цей розклад результатів ускладнює подальше прогнозування, адже попередні електоральні екзитполі, проведені співробітниками компанії Avangarde, передбачали інший сценарій — найвищий відсоток голосів планували отримати саме Антонеску, з результатом близько 30%. Більш того, за прогнозами експертів, ймовірніше було, що через 50% голосів кандидатами будуть саме Антонеску і Дан, що давало їм по 23%. Перемога Сіміона, яка стала першим суттєвим політичним голосуванням в країні після нещодавніх викликів та потрясінь, викликає низку занепокоєнь у європейських колах. Політичні оглядачі вже застерігають, що такий результат може значно ізолювати країну на міжнародній арені, посилити внутрішню нестабільність та підірвати довіру інвесторів. Особливої тривоги додає східний фланг НАТО, адже Румунія розташована на стратегічному перехресті між країнами Європи і регіону, де вже третій рік триває російське вторгнення в Україну. З боку внутрішньої політики, слід наголосити, що лідер AUR Джордже Сіміон і його партія відомі своєю рішучою антиевропейською й антизахідною позицією. Вони виступали проти надання України зброї, а також категорично заперечували передачу Києву румунських систем протиповітряної оборони Patriot. Більше того, ці сили не приховували своєї підтримки ідеї зближення з Росією та повернення до історичних коренів, закликаючи до приєднання українських територій, які раніше входили до складу Румунії. Один із керівників AUR, Клаудіу Тирзіу, озвучував ідею про відновлення історичних володінь, заявляючи, що без об’єднання українських та румунських земляних мас, держава не зможе повноцінно функціонувати. Варто зазначити, що передісторією цих виборів стала невдача попередніх кампаній, які були скасовані на початку 2024 року через підозри у зовнішньому втручанні — зокрема, через активність Росії, яка прагнула затвердити на посадах ультранаціоналістичних кандидатів із проросійською орієнтацією, зокрема Келіна Джорджеску. Після його усунення з політичного поля, виборці знову змушені були голосувати. Однак, до другого туру уиявилася залучена нова суперечлива фігура — саме Сіміон, який не приховує своїх проросійських намірів і обіцянок. За словами самого Джордже Сіміона, після перемоги він має намір призначити прем’єр-міністром політика, який раніше був заборонений через кримінальні звинувачення та зв’язки з фашистськими організаціями. Це викликає додаткові побоювання щодо подальшого курсу країни та її міжнародної політики. Відомо, що у 2018 році йому було заборонено в’їзд до Молдови через антиукраїнську активність, а у 2023 році ця заборона була продовжена ще на п’ять років. В Україні та Молдові такі дії та заяви викликають занепокоєння та підсилюють страхи щодо можливих дестабілізуючих сценаріїв у регіоні. На думку експертів, майбутні вибори, які заплановані на 4 травня 2024 року — вже повторні, оскільки попередні, проведені у листопаді 2024 року, були скасовані через підозри у зовнішньому втручанні. Вони відкривають нову сторінку у політичній історії країни, що, ймовірно, визначатиме її майбутнє та статус у європейській інтеграції. Такий сценарій поставив під сумнів не лише стабільність демократичних інститутів, а й безпеку у всьому регіоні. Отже, поява Сіміона на політичній арені як кандидата на найвищу посаду у країні стає значущим сигналом для всіх, хто спостерігає за ситуацією у Східній Європі. Це, насамперед, може стати поштовхом до нових викликів для європейської безпеки, а також продемонструє — як внутрішні політичні сили і зовнішні впливи формують майбутнє країн, що стоять на перехресті між Заходом і Сходом.