Загроза на кордоні: США розширюють військову присутність вздовж мексиканського кордону
У рамках посилення заходів контролю на південних рубежах країни США нещодавно було оголошено про створення нової військової зони вздовж кордону з Мексикою, що викликало значний резонанс у суспільстві та серед експертів. Після виявлення ще одного смуги військового призначення в штаті Нью-Мексико минулого місяця, нині влада США ухвалила рішення розширити цю практику, додавши до системи ще одну зону на території штату Техас. Цей регіон має особливе значення, адже тут, за повідомленнями джерел, військові отримали право затримувати мігрантів та інших особливо вразливих порушників кордону тимчасово, здійснюючи функції, що раніше були під юрисдикцією цивільних правоохоронних структур. Згідно з офіційною інформацією, пізно ввечері у четвер представники військових структур США оголосили про створення так званої "Техаської зони національної оборони" – смуги довжиною в понад 60 миль (близько 100 кілометрів), яка простягається східною лінією від кордону штатів Техас і Нью-Мексико в районі Ель-Пасо. Ця територія стала новим епізодом у політиці адміністрації, спрямованій на посилення контролю над міграційним потоком з Мексики. Важливо відзначити, що відповідальність за затримання нелегальних перетинань залишається за митно-прикордонною службою США, яка має юрисдикцію у цьому регіоні. Війська, за словами військових, не виконують арештів самостійно, а передають затриманих прикордонному патрулю або іншим правоохоронним органам. Як зазначає прокуратура штату Нью-Мексико, у цьому районі вже було зафіксовано понад 80 випадків затримання мігрантів, яким пред’явлено звинувачення за перетин кордону у військовій зоні. Водночас, слід зазначити, що саме військові не здійснювали затримань — цю функцію виконували співробітники прикордонних служб. Такий крок влади очевидно має своєю метою використання потенціалу військових для прискорення процесів затримання мігрантів та посилення контролю над перетином кордону, оформлюючи його під егідою виключно військових заходів. Це зумовлено тим, що відповідно до законодавства США, зокрема Акту про повстання від 1807 року, президент отримує особливі повноваження на застосування збройних сил у випадках громадянських безпорядків або кризових ситуацій. Саме цю правову базу адміністрація Дональда Трампа намагається застосувати, щоб уникнути бюрократичних перешкод і швидше реагувати на зростаючий міграційний тиск. За останніми даними, у країні наразі перебуває близько 11 900 військовослужбовців, які цілодобово забезпечують охорону кордону та беруть участь у заходах з контролю ситуації. Статистика свідчить, що кількість нелегальних перетинів на кордоні у березні цього року досягла найнижчого рівня за історію спостережень, що може частково бути пов’язано з посиленням заходів охорони. На тлі таких дій президент Трамп, який вступив на посаду з амбітною програмою боротьби з нелегальною міграцією, розгорнув масштабну кампанію із збільшенням військової присутності на південному кордоні. У своїх виступах він неодноразово обіцяв депортувати мільйони іммігрантів, які перебувають у США нелегально, а також запроваджував жорсткі й інколи суперечливі заходи щодо контролю ситуації. В квітні адміністрація розширила ці зусилля, оголосивши, що створена смуга площею понад 440 квадратних кілометрів у районі Нью-Мексико класифікується як "Зона національної оборони", що дозволяє застосовувати військових у більш широкому масштабі. Ці кроки викликають дедалі більше суперечок у суспільстві та серед експертів, адже вони ставлять під сумнів баланс між безпекою та правами людини, а також підкреслюють зростаючі політичні напруження навколо питання імміграції у США. Поки одна частина суспільства бачить у цьому необхідний захід для збереження безпеки країни, інша висловлює занепокоєння щодо можливих зловживань владою та порушень прав мігрантів. Загалом, створення нових військових зон вздовж мексиканського кордону стало цілковитим новим етапом у сучасній імміграційній політиці США, що відображає активно змінювану стратегію боротьби з нелегальним перетином кордону і демонструє прагнення адміністрації зробити контроль за кордоном більш жорстким і мобільним.