Президент США Дональд Трамп зробив гучну заяву щодо нових, жорсткіших заходів проти тих країн та компаній, які здійснюють закупівлю іранської нафти
У своєму дописі на платформі Truth Social він оголосив про план впровадження вторинних санкцій, що фактично означає розширення економічного тиску на Тегеран і притягнення до відповідальності іноземних суб’єктів, які продовжують купувати іранську нафту попри заходи із ізоляції. За словами Трампа, будь-яка фізична або юридична особа, яка імпортує будь-яку кількість іранської нафти або нафтохімічної продукції, автоматично потрапить під дію «вторинних санкцій». Це суттєво обмежить їхню можливість вести будь-який бізнес у Сполучених Штатах Америки або використовувати американські фінансові, торговельні та інші ресурси. Заява екс-президента США стала однією з найбільш рішучих у контексті чинної політики проти Ірану і має на меті зупинити основне джерело його доходів — продаж нафти. Це ескалація американського тиску на Тегеран, з яким Вашингтон веде напружені переговори щодо ядерної програми. Наразі ці дипломатичні зусилля зайшли в глухий кут, оскільки перенесено наступний раунд консультацій між США та Іраном через логістичні труднощі, як повідомляє "Європейська правда". Американська адміністрація у своїх вимогах наполягає, щоб Іран відмовився від намірів створення ядерної зброї та припинив збагачення урану. Проте Тегеран наполягає, що не збирається погоджуватися на демонтаж своїх центрифуг або зниження рівня збагачення урану нижче меж, визначених у угоді 2015 року. Іранскі представники неодноразово заявляли, що вони не підуть на замороження або знищення своїх ядерних запасів, і вважають такі умови неприйнятними. Тим часом, у дипломатичних колах спостерігається визначений інтерес до нових форматів переговорів. За повідомленнями, представники Франції, Великої Британії та Німеччини — ключові учасники «ядерної угоди» 2015 року — погодилися на нову зустріч із Тегераном напередодні наступного туру консультацій між Іраном та США. До цього вони прагнули знайти дипломатичний спосіб зняти напруженість, що наразі домінує у відносинах між Вашингтоном та Тегераном, і прагнуть повернутися до виконання положень угоди або до дипломатичного врегулювання ситуації. Валютні санкції, висунуті Трампом, та блокування фінансових потоків, мають значний вплив на іранську економіку, що вже відчуває наслідки цих заходів — обмеження експорту нафти, зниження валютних резервів і внутрішнього доходу. Водночас, Іран продовжує наполягати на своєму праві зберігати ядерні об'єкти та ресурси, що ускладнює пошук компромісного рішення та повернення до міжнародної угоди. Отже, нинішній етап дипломатичних переговорів із Іраном характеризується високим рівнем напруги і зростаючими ризиками для стабільності регіону. Введення вторинних санкцій та заклики до міжнародних партнерів припинити закупівлі іранської нафти свідчать про прагнення США посилити економічний тиск і примусити Тегеран піти на компроміси, що наразі видається вкрай важким. Світова спільнота з надією спостерігає за розвитком подій, адже від їхнього результату залежить не лише безпека на Близькому сході, а й глобальна стабільність у сфері енергоресурсів.