Зустріч українського президента Володимира Зеленського і колишнього глави Білого дому Дональда Трампа у Ватикані стала однією з найбільш очікуваних неофіційних подій, що відбулися під час похорону Папи Франциска
Американське видання Axios, посилаючись на високопоставлені джерела, оприлюднило детальний опис цієї короткої, проте досить насиченої змістом і напруженої розмови. Інформація з’явилася у теперішніх українських медіа через посилання "Європейська правда", яка згодом поширила її з посиланням на Axios. За словами співрозмовників, анонімних учасників цієї зустрічі, за кілька годин до офіційного заходу українська делегація отримала сигнали про можливу зустріч із Трампом. Хоча спершу ніяких формальних домовленостей не було, українські радники висловлювали обережний оптимізм щодо можливої особистої бесіди між двома лідерами. Передбачалося, що ймовірна розмова мала відбутися вже після церемонії похорону Франциска, проте доля розставила все по-іншому. Згідно з джерелами, Зеленський і Трамп випадково натрапили одне на одного у Ватикані під час церемонії у Соборі Святого Петра і одразу зуміли знайти момент для приватної зустрічі. Вони обговорювали ситуацію навколо України, зокрема розповідали про відчуття безвиході у переговорах з Росією та спроби знайти шляхи до миру. Одним із ключових моментів розмови стало обговорення позиції Кремля. Зеленський повідомив Трампу, що його переконання щодо Володимира Путіна полягає у тому, що без значного тиску з боку США російський президент не почне змінювати свою політику. У відповідь колишній президент США нібито зазначив, що можливо, йому потрібно переглянути свою стратегію стосовно Кремля, що співзвучно з його публічними висловлюваннями після цієї зустрічі. Під час розмови український лідер також повторив свою позицію щодо незаконної анексії Криму — наголошуючи, що Україна не визнає його російською територією. Трамп, у свою чергу, підкреслив, що він не просить про зміну цієї позиції й не ставив за мету визнати Крим російським. Зеленський додав, що його країна готова до компромісів, але відзначив, що ключовим для завершення війни є отримання гарантій безпеки і підтримки з боку міжнародних партнерів. Ще одним важливим аспектом стала тема безумовного перемир’я. Україна наполягала на поверненні до початкової американської пропозиції — оголошення перемир’я без будь-яких попередніх умов – як відправної точки для подальших переговорів. Трамп, за словами джерел, схвалено висловив свою згоду з цією ідеєю, хочаDetails щодо цього згодом залишилися об’єктом обговорення. Зеленський також наголосив, що він не боїться йти на здатні непоправні поступки задля встановлення миру, але підкреслив, що для досягнення стабільних результатів йому потрібні переконливі гарантії безпеки, яких наразі Україна не має. Крім того, під час бесіди обговорювалась й економічна й енергетична сфери, зокрема питання щодо швидкої підписки угоди про надра, до якої Трамп, схоже, виявив намагання вплинути, натякаючи на важливість і швидкість цього процесу. Білий дім офіційно від коментарів щодо деталей приватної бесіди утримався, посилаючись на політику не розголошувати інформацію такого роду. Подібно і українська сторона утрималась від коментарів, хоча посадовці та близькі до президента фахівці підтвердили: зустріч була корисною, а її зміст — потенційно історичним кроком у дипломатичних стосунках. З іншого боку, цей неформальний контакт відкриває нову сторінку у візитах і перемовинах, що відбуваються на найвищому рівні, і може вплинути на подальший розвиток подій у контексті війни в Україні. Того ж дня Трамп виявив свою критичну позицію щодо нових ракетних ударів російських військ по українських містах, висловив сумнів у бажанні Владіміра Путіна закінчити війну та пригрозив йому санкціями, посилюючи дипломатичний тиск. Після офіційної частини зустрічі Трамп ще раз назвав свою розмову з Зеленським "прекрасною" і висловив намір і далі підтримувати Україну у протистоянні московській агресії, чим підкреслив свою позицію щодо війни, яка зараз визначає і міжнародне політичне поле. Аналізуючи цю подію, експерти та політичні стратегі запевняють: такі неформальні зустрічі, що відбуваються у жіночих або церковних залах – мають серйозне значення і можуть стати каталізаторами більш відкритої дипломатії та появи нових можливостей на дипломатичному фронті.