Об’єднання з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) різко засудило випадки жорстокого поводження та фатального вбивства української журналістки Вікторії Рощиної, які сталися на території Російської Федерації
Ця трагедія привернула міжнародну увагу до системних порушень прав людини, що відбуваються в умовах російської окупації та неконтрольованого утримання українських громадян. Представник ОБСЄ у питанні свободи слова Ян Брату у своїй офіційній заяві висловив глибокий осуд і обурення через зловживання та нелюдські способи поводження, які зафіксували міжнародні журналісти у рамках розслідування, проведеного 45-кою фахівцями із коаліції "Forbidden Stories". У цій групі дослідників піднімалась тема катувань, знущань та жорстоких дій проти української журналістки, яка загинула під час незаконного тримання у Росії без офіційних обвинувачень і суду. Брату підкреслив, що такі дії є порушенням найелементарніших положень міжнародного права, зокрема статей 7 та 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а також Конвенції ООН проти катувань. Крім того, він наголосив, що згідно з міжнародними гуманітарними нормами, журналісти, які висвітлюють конфлікти та перебувають у зоні військових дій, мають статус цивільних осіб, захищених відповідними документами. Катування, жорстоке поводження та незаконне тримання без суду – це саме ті порушення, які грубо калічать цінності гуманітарного права і суперечать Женевським конвенціям, що регулюють права полонених та цивільних під час війни. У своєму зверненні Ян Брату закликав міжнародну спільноту посилювати дії із притягнення Росії до відповідальності за ці порушення і закликав до безумовного дотримання міжнародних правових норм. Реакція українських дипломатів не забарилася. Міністр закордонних справ України Георгій Тихий висловив вдячність ОБСЄ за чітку і рішучу позицію щодо ситуації, наголосивши, що систематичні тортури, знущання та ігнорування міжнародних стандартів з боку Росії вимагають жорсткої і єдної міжнародної реакції. Він підкреслив, що злочини, скоєні проти України та її громадян, мають бути розслідувані й притягнуті до відповідальності за міжнародними правовими нормами. Загибель Вікторії Рощиної сталася після її тривалого перебування на окупованих територіях, зокрема в Росії, де вона займалася журналістською діяльністю та висвітлювала реальну ситуацію для світової аудиторії. Зникнення та подальша смерть жінки забрали її життя в серпні 2023 року, що стало шоком для української та світової громадськості. Спершу Росія офіційно не визнавала факт її затримання, проте вже в травні 2024-го країна вперше визнала, що вона була затримана. Тоді ж з’явилися повідомлення щодо її стану та обставин утримання. 10 жовтня керівник пресслужби координаційного штабу з питань гуманітарної допомоги Петр Яценко у телевізійному марафоні підтвердив трагічні новини – Вікторія Рощина померла у російському полоні. Невдовзі цю інформацію підтвердив і Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, який зазначив, що громадянська активістка та журналістка втратила життя під знущаннями та катуваннями. Міжнародна реакція на цю несправедливість посилилася. Представники Європейської комісії у квітні 2025 року наголосили, що смерть Вікторії в російському полоні є додатковим свідченням жорстокості і безкарності, яку практикує російська влада. Вони також підкреслили, що події навколо її загибелі є яскравим підтвердженням смертельної загрози для українців, що перебувають на окупованих територіях. Тим часом українські ЗМІ та правозахисники нагадують про багатомісячні катування, незаконне утримання та вилучення прав українських громадян Росією, і закликають міжнародне співтовариство посилити тиск і вжити більш рішучих заходів, щоб запобігти подібним трагедіям у майбутньому. Вікторія Рощина стала символом мужності та боротьби за правду, її історія та трагедія відкривають очі світу на масштаб злочинів, які чинять окупаційні сили. Оповідання про її кохання до свободи і прагнення до правди та справедливості нині стає однією з головних тем у міжнародних дискусіях щодо прав людини і дотримання міжнародного гуманітарного права. Вказуючи на цю трагедію, українці та світова спільнота вкотре наголошують – відповідальність за злочини Росії несе вся світова спільнота, і досягнення справедливості є обов’язком кожного з нас.