ЄС може розділити Україну та Молдову на шляху до членства через політичні перепони одного з членів Євросоюзу
Європейський Союз знову опиняється перед можливим розколом у процесі розширення — через активний спротив Угорщини, яка блокують рух України до повноправного членства. Такий сценарій, з урахуванням політичних і дипломатичних нюансів, цілком можливо вже найближчим часом, зокрема під час червневого саміту у Брюсселі, де планують оголосити низку важливих рішень щодо майбутнього розширення Євросоюзу. Про це у інтерв’ю для France Libera Moldova заявила єврокомісарка з питань розширення і сусідства Марта Кос, яка наголосила, що процес інтеграції України й Молдови може бути формально розділений, мовляв, через дипломатичний блок Угорщини. Відповідно до слів Кос, є можливість, що на засіданні Брюсселя вже цього літа ухвалять рішення, що призведуть до формального розділення шляхів двох країн на шляху до членства в ЄС. І хоча зараз обидві країни — Україна і Молдова — просуваються до підписання вступних угод спільно і їх часто розглядали як цілісний тандем, реальність може змусити їх діяти окремо. За словами єврокомісарки, на даний момент лише Угорщина відкрито виступає проти вступу України до ЄС, тоді як усі інші країни-члени, з якими ведуться переговори, підтримують відкриття першого кластера з Молдовою. Це підриває ідею про єдиний рух двох сусідів та ставить під сумнів тривалість їхнього спільного шляху. Зараз процес розгляду кандидатур до Євросоюзу з Москви і Києва, безумовно, просувався спільно — ця «паралельна дорога» мала свої плюси та мінуси. У минулому році 27 країн-членів ЄС одностайно дали «зелене світло» для старту переговорів з обома кандидатами одночасно, однак вони досі не відкрили жодних конкретних сегментів переговорів. Це сталося у зв’язку з політичною позицією Угорщини, яка цілеспрямовано перешкоджає руху України у процесі асоціації, висуваючи вимоги щодо розширення прав для своїх етнічних меншин, зокрема угорців, що проживають у західних регіонах України. Марта Кос наголошує, що молода країна з невтомною амбіцією стати членом ЄС, зважаючи на відчутний прогрес і активну співпрацю, може зробити це навіть до кінця каденції чинної Європейської комісії, тобто до 2029 року. Вона зауважила, що така перспектива є цілком реалістичною і цінною для країни, яка, за її словами, «відчуває себе особливим учнем у цій складній школі». За її словами, «Молдова щиро прагне зробити свій внесок і ідеально підходить під сучасні виклики, демонструючи справжню готовність до членства». З іншого боку, єврокомісарка висловила глибоку занепокоєність щодо політичного тла, з яким зіштовхнувся процес вступу України. Вона наголосила, що Угорщина у цьому контексті політизує переговори, створюючи штучні бар’єри та перешкоди, щоб «затягнути» або ускладнити процес. За словами Кос, Україна зробила велику роботу заради умиротворення і діалогу, сприяла вдосконаленню взаєморозумінь, але прагнення Будапешта й далі залишаються незмінно політизованими. Це, зокрема, проявилося у проведенні консультативного опитування щодо майбутнього вступу України до ЄС, яке оголосив прем’єр-міністр Віктор Орбан. Відомий прихильник національних інтересів Угорщини публічно виступає проти швидкого просування України до європейського співтовариства, що ускладнює навіть підготовчі та переговорні процеси. За минулі кілька тижнів з’явилася інформація, що Угорщина готова йти на ще більш агресивні дії, зокрема, блокуючи будь-яке відкриття кластерів у процесі переговорів України, що ставить під сумнів подальший прогрес. У цьому контексті Молдова, яка вже стартувала і має значний потенціал для швидкого просування, може цілком отримати «зелену світло» і пізніше за українські кандидатури. У цей час прем’єр України Денис Шмигаль заявив, що країна вже пройшла найшвидший шлях наближення до Євросоюзу в історії — і ніяких інших прикладів такої швидкості не існує у практиці співпраці з ЄС. Зі свого боку, у Єврокомісії підтвердили, що процес скринінгу і підготовчих процедур у рамках переговорів з Україною відбувається на рекордних швидкостях, які не мають аналогів у всій історії європейського розширення. Таким чином, майбутнє розширення Євросоюзу передбачає не лише політичний виклик і дипломатичний баланс, а й можливе внутрішнє розділення шляхів двох найбільш перспективних кандидатів — України та Молдови. Це створює додаткову змінювану динаміку процесу і ставить нові виклики для єдності ЄС, водночас підкреслюючи активну роль окремих країн у формуванні спільної європейської перспективи.