У Кремлі натякнули, що Росія не готова погодитися на тривале припинення вогню, зокрема й на 30-денне перемир’я, яке раніше пропонував український президент Володимир Зеленський
Ця заява пролунала напередодні очікуваних переговорів і викликає нові побоювання щодо можливості досягнення довгострокового миру у конфлікті. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі ТАСС зумів не приховати, що в Кремлі залишаються більш ніж неприязнь або скептицизм до ідеї тривалого перемир'я без чіткого розуміння його умов. Відповідаючи на запитання про те, чи ознайомлені у Кремлі з пропозицією України щодо негайного й із тривалим терміном (30 днів) припинення вогню, Пєсков відповів досить обережно: «Так, ми бачили цю заяву. Але якщо говорити про таке довготривале припинення вогню, то тут, безумовно, важливі ті самі нюанси, про які раніше говорив президент Володимир Путін у Кремлі. Це важливі деталі, і без їхнього врахування важко говорити про можливість довгострокового перемир'я». Він не уточнив, яких саме нюансів йдеться, лише наголосив, що ці питання залишаються відкритими. Водночас Пєсков згадав про ще один приклад добросусідської позначки Кремля — оголошене російським президентом Володимиром Путіним триденне перемир'я у дні 80-річчя перемоги у Другій світовій війні, яке стало жестом доброї волі. За словами спікера, тоді Путін зробив крок назустріч і оголосив тимчасове припинення вогню, щоб відзначити важливу дату історії. Однак, за його словами, реакція української влади на цей крок залишилася непередбачуваною: «Ми не почули офіційної відповіді від київського режиму. Зараз важко сказати, чи збирається український режим приєднатися до цього жесту чи ні». Зазначимо, що цю ініціативу Росії про триденне перемир'я було оголошено ще 28 квітня, коли у Кремлі повідомили, що в односторонньому порядку Путін ухвалив рішення оголосити перерву у бойових діях у дні 80-річчя перемоги у Другій світовій війні. Російські власті стверджували, що таке рішення є проявом гуманізму та поваги до загиблих, і закликали українську сторону зробити аналогічний крок. Водночас, Москва висловила сподівання, що українська влада його підтримає і зважить на символічне значення цієї дати. Аналітики та зовнішньополітичні експерти вже вказують, що цим кроком Кремль, по суті, зробив чергову спробу показати свою «добру волю» та зробити вигляд, що Росія готова йти на поступки. Але у той самий час залишається питань щодо реальної готовності російського керівництва до довгострокового перемир'я, беззаперечних гарантій та чітких умов, які врятують ситуацію від подальшої ескалації. Тим часом українська сторона, яка раніше пропонувала розглянути можливість тристороннього переговорного формату й ідею про 30-денне припинення вогню з метою створення вмотивованого перемир'я, поки що залишається осторонь від офіційної реакції на цю ініціативу. Представники Києва підкреслюють, що будь-яке припинення бойових дій має бути чесним, тривалим і передбачати гарантії безпеки та повернення окупованих територій. Вони зауважують, що без конкретних договоренностей і гарантій будь-які «жести доброї волі» з боку Росії виглядають швидше політичним флером, ніж реальними кроками до миру. Отже, серія заяв і кроків Кремля демонструє, що Москва не поспішає йти на детальні домовленості щодо тривалого припинення вогню, наприкінці коридорів залишається багато невказаних нюансів і умов, які мають визначити долю майбутніх переговорів. Водночас українські чиновники залишаються обережними у своїх очікуваннях і наголошують, що для будь-яких зусиль щодо припинення війни потрібно довгострокове й системне вирішення. Очевидно, що найближчі тижні покажуть, наскільки реальними є наміри обох сторін і чи зможе переговорний процес наблизитися до будь-якого concrete результату, або ж ми знову опинимося перед черговими спробами Заходу та України змінити ситуацію силовим або дипломатичним шляхом. Всіх зацікавлених спостерігачів і учасників конфлікту чекають подальші новини і, ймовірно, нові спроби знайти взаєморозуміння у найскладнішій частині історії сучасної України та Росії.