У Чехії відбувся інцидент, який спричинив широкий резонанс і викликав шквал обговорень щодо толерантності та рівня політичної культури країни
Минулого тижня у місті Брно, під час мітингу провідних популістських партій SPD, Trikolora, Svobodny та PRO, молодий чоловік з українським прапором зазнав нападу з боку натовпу демонстрантів, що викликало засудження з боку громадськості та офіційних органів правопорядку. За повідомленнями чеської поліції, інцидент стався 24 квітня під час пізнього післяобіднього часу. Відеозаписи, опубліковані у соцмережах та зокрема у мережі X (колишній Twitter), відтворюють картину напруженого конфлікту. На кадрах видно, як група демонстрантів, вигукуючи образливі гасла та численні заклики повернутися в Україну, почергово словесно нападала на присутніх, серед яких був і той, хто тримав український прапор. Після невеликих словесних образ та закидів один з демонстраторів намагався відібрати прапор у молодого чоловіка, а потім один із учасників натовпу збив його з ніг. Цей інцидент швидко переріс у сутичку, до якої долучилися ще кілька осіб, що спричинило додатковий хаос. Постраждалий звернувся до поліції із заявою про інцидент, і наразі правоохоронці ведуть розслідування справи для встановлення всіх обставин події. Прямим мовленням поліція Чехії підтверджує, що справу розглядатимуть з позиції кримінального законодавства, і визначатимуть, чи порушено кримінальні статті. Лідер місцевої партії SPD Томіо Окамура у коментарі для сайту iDnes заявив, що напад стався після завершення політичного мітингу і вважався непередбаченим інцидентом. За його словами, молодий чоловік нібито спочатку першим напав на беззахисну чеську жінку, що стало підставою для самооборонної дії. Окамура категорично засудив будь-яке прояв насильства і підкреслив, що йому важливо зберегти рівновагу й диференціювати між провокаціями та справжніми політичними мотивами. Не мовчать і представники громадськості. Омбудсменка з прав людини Клара Шімачкова-Ларенчікова у соцмережі X засудила напад, назвавши його проявом підступної ненависті та агресії. «Це найогидніший прояв упередженості і агресивної ненависті. Я негайно зв’яжуся з правоохоронними органами для розслідування цього інциденту. Вірю у справедливе покарання винних», – написала вона. Схожі заяви лунали і з боку політиків та активістів. Під час мітингу біля міської ратуші у Брно учасники різко критикували чинний уряд, розповсюджуючи провокаційні заяви щодо українських біженців, ЛГБТ-спільнот та мігрантів з Південного Сходу. Окамура наполягав, зокрема, що нібито бюджет Чехії був «спустошений» на українських біженців, і, відповідно, обіцяв вжити «жорстких заходів», включно із поверненням біженців на батьківщину та скасуванням посвідок на проживання для українців, які не працюють і отримують соціальну допомогу. До того ж, політичний діяч Індржіх Райхл з PRO висловився ще радикальніше, стверджуючи, що у війні в Україні винна сама країна-агресор і її уряд, і навіть назвав Володимира Зеленського «диктатором». Це викликало хвилю критики та засудження з боку міжнародної спільноти й обізнаних експертів. Зауважимо, що в Чехії традиційно рівень довіри до українського президента Володимира Зеленського залишається високим — за даними досліджень, чехи більш схильні довіряти й підтримувати українську владу, тоді як у Словаччині ставлення до України більш нейтральне або із відносною симпатією до російського керівництва. Добавляючи до напруженості, з початку лютого поточного року президент Чехії Петр Павел підписав новий закон, що суттєво посилює захист біженців з України. Закон передбачає посилення кримінальної відповідальності за діяльність на користь іноземних держав, а також ускладнює отримання громадянства для претендентів із російським громадянством. Ці заходи викликали широкий суспільний резонанс і викладені у рамках мотивації посилення безпеки країни. Взагалі ж, події у Брно є ще одним підтвердженням складних соціально-політичних процесів, що відбуваються в Чехії, і нагадують про існування глибоких розколів у суспільстві, де з одного боку — прагнення до демократичних цінностей і відкритості, а з іншого — радикалізм і ксенофобія. Важливо, що політичний дискурс закцентував увагу на необхідності подолання подібних проявів і пошуку спільних шляхів для подальшого консолідованого розвитку країни, яка на сьогодні належить до активних учасників європейського співтовариства.