Міжнародні ЗМІ розпочали масштабне розслідування щодо обставин полону української журналістки Вікторії Рощиної і її трагічної смерті на території Росії

Chas Pravdy - 29 Квітня 2025 12:15

До спільної роботи долучилися одразу 13 провідних міжнародних медіа-структур, що разом розгорнули широку інформаційну кампанію з метою встановити всі обставини її перебування поза українським правовим полем та з’ясувати причини її смерті. Це подія викликала значний резонанс у світі і стала одним із найгостріших прикладів тотального порушення прав людини, що здійснюються російською владою на окупованих територіях. Розслідування, розпочате після смерті Вікторії 10 жовтня 2024 року, отримало негайну підтримку світової тимчасової й аналітичної спільноти. Ініціатива, названа "Проєкт Вікторія", була сформована з метою довести до кінця її справді масштабну та важливу справу. Ще наприкінці 2023 року команда з 45 дослідників та журналістів, залучених до даного розслідування, провела понад 50 глибоких інтерв’ю з людьми, які пережили звірства російських тюрем, та мають безпосередній досвід системи ув’язнення і катувань у Криму й на територіях, що нині окуповані Росією. Міжнародні експерти, представники таких авторитетних видань як The Guardian, The Washington Post, Le Monde, Die Zeit, Der Spiegel, ZDF, France 24, «Українська правда», а також британські, французькі і німецькі незалежні журналісти, здійснили глибокий аналіз документальної бази, судових матеріалів і свідчень, що проливають світло на страшну реальність українських цивільних, які опинилися в російських в’язницях. Виявлено, що, за приблизними даними міжнародних експертів, понад 16 тисяч цивільних осіб нині утримуються на тимчасово окупованих територіях України і в РФ у жахливих умовах, часто без доступу до медичної допомоги та з явними ознаками тортур. За підсумками шести місяців досліджень і ретельного аналізу численних свідчень та документів, було встановлено цілий ряд непередбачуваних і дуже тривожних деталей, що стосуються трагічної долі Вікторії. Зокрема, сучасна розвідка і криміналістика підтвердили, що тіло журналістки було доставлено з окупованих територій у Росії, де було проведено її судово-медичний огляд. Важливо зазначити, що під час первинної експертизи було встановлено, що тіло Вікторії містить численні ознаки катувань – садна, крововиливи, переломи ребер, можливі сліди електрошоку, а також сліди задушення. Згідно з офіційною інформацією, отриманою від джерел у слідчих органах України, тіло жінки було знайдено з ознаками розтину, зробленого вже на території РФ. Виявлено, що внутрішні органи, зокрема мозок і очі, були частково відсутні, а це свідчить про спроби приховати причини смерті. Найбільш ймовірною версією слідство називає удушення або задушення, що підтверджується зникненням необхідних внутрішніх органів і ознаками застосування електроструму. Важливо також додати, що в документі російських спецслужб присутня абревіатура сполучення "СПАС", яка у контексті може позначати так звану "суммарну патологію артерій серця", однак експерти-правники вважають, що ця позначка може бути формальним офіційним поясненням смерті, котре використовували росіяни, щоб приховати реальні обставини. Розслідувачі зазначають, що у процесі судово-медичних досліджень було виявлено, що тіло було піддано розтину, який проводився, ймовірно, на території Росії, а з обставин слідує, що внутрішні органи – зокрема головний мозок та очі – були вилучені в таємничих цілях, можливо – для приховування слідів або для проведення додаткових досліджень. Це викликає неабиякий інтерес у експертів і відкриває нові питання щодо справжньої причини смерті та умов її наставлення. Ще одна значуща обставина – розтин у Росії вказує на намір приховати істину щодо причин смерті, адже відсутність мозку та очей ускладнює встановлення точної механіки трагедії. Головний претендент на причину – задушення або удушення за допомогою електрошоку – підтверджується слідами тілесних ушкоджень та попередніми свідченнями інших жертв російського полону. Загалом, ця трагедія відкриває широку тему системних порушень прав людини, катувань та застосування свідомо жорстоких тортур. У рамках розслідування було з’ясовано, що Вікторію Рощину тримали у російських в’язницях із явними ознаками фізичного знущання, зокрема ножових ран, ударів струмом і таємних побоїщ. Величезний резонанс викликає той факт, що Росія навіть приховувала інформацію про її затримання та смерть, що є очевидним проявом відсутності будь-яких гуманістичних цінностей і міжнародних стандартів щодо прав людини. Передісторія цієї трагедії розпочалася ще влітку 2023 року, коли Вікторія вирушила до окупованого Росією сходу України, щоб зробити репортаж і висвітлити реальні жорстокості на тимчасово окупованих територіях. Вона відправилася з України 25 липня 2023 року через Польщу і планувала вже через кілька днів дістатися до окупованих районів на сході України. Однак, 3 серпня її зв’язок із зовнішнім світом був втрачений, а згодом з’ясувалося, що вона зникла без вісті в тилу ворога. Українські спецслужби наполегливо працювали над пошуком інформації, і вже в травні 2024 року Росія підтвердила її затримання, направивши лист від Міністерства оборони РФ батькам журналістки. Згодом, 10 жовтня 2024 року, стало відомо, що журналістку було знайдено мертвою з численними тортурами і ознаками насильницької смерті. Офіційне повідомлення з Росії підтверджувало смерть, проте досі триває об’єктивне й незалежне розслідування, яке намагається довести усю шкоду, завдану Рощині, і притягти винних до відповідальності за грубі порушення гуманітарного законодавства, воєнні злочини та злочини проти людяності. На момент підготовки цієї публікації питання справедливості ще залишається відкритим. Світова спільнота і міжнародні правозахисні інститути продовжують уважно слідкувати за процесом розслідування і закликають до об’єктивного розкриття обставин смерті та розслідування злочинів, скоєних у російських тюрмах. Водночас озвучуються заклики до посилення санкцій і міжнародної відповідальності за злочини, вчинені на окупованих українських територіях. Контекст цієї трагічної історії загалом підкреслює необхідність активного і спільного реагування на грубі порушення прав людини та тортури, що досі тривають. Адже справедливість і правда — найкращий спосіб запобігти повторенню подібних трагедій в майбутньому і повернути людську гідність усіх тих, хто постраждав від беззаконня і безкарності.

Джерело

Інші новини