Мирові військові витрати досягли нових рекордних показників, встановивши драматичний історичний максимум — за підсумками 2024 року вони склали понад 2,7 трильйона доларів США, що свідчить про суттєве зростання та ескалацію військової активності глобально
Про це повідомляє Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI), який неодноразово узагальнює статистику та аналізує тенденції у сфері оборони. За даними дослідження, у 2024 році світові військові витрати склали 2,718 трильйона доларів. Це на 9,4% більше у порівнянні з минулорічними показниками і є найшвидшим річним зростанням від кінця ХХ століття — з періоду після завершення Холодної війни. Тенденція зростає вже другий рік поспіль, і на цьому фоні увагу привертає той факт, що понад сотня країн світу вкладає у військові потреби все більше ресурсів, часто за рахунок скорочення інших бюджетних статей. Розгляд причин такого стрімкого зростання дозволяє зробити висновки, що глобальний політичний та безпековий контекст, зокрема війна в Україні і напружена ситуація в Європі, посилили тенденцію модернізації та нарощення військових сил. На фоні цієї кризи країни збільшують витрати на оборону, адже отримують підтвердження цінності аргументу — безпека вимагає відповідних ресурсів. Організація розповсюджує дані про те, що у 2024 році витрати у Європі (включаючи Росію) піднялися на 17% і досягли 693 мільярдів доларів. Це перевищує рівень, зафіксований наприкінці Холодної війни, і свідчить про відновлення та поглиблення військової конкуренції у регіоні. Єдина країна Євросоюзу, яка припинила зростання військових витрат — це Мальта, тоді як інші посилено модернізують свої арсенали. Росія, зокрема, у 2024 році витратила близько 149 мільярдів доларів — на 38% більше, ніж у минулому році, і вдвічі більше, ніж у 2015-му. Це становить 7,1% ВВП Російської Федерації та приблизно 19% усіх держаних витрат країни, що демонструє глибоку військову та економічну направленість. Що стосується України, то за підрахунками дослідників, її військові витрати у 2024 році зросли на 2,9%, досягнувши рівня 64,7 мільярда доларів. Така сума становить 43% витрат Росії — найвищий у світі ефективний показник у відсотковому співвідношенні до ВВП. При цьому, рівень витрат на оборону становить 34% від обсягів валового внутрішнього продукту — абсолютний рекорд для країни, що перебуває у стані війни і економічних викликів. Експерти вказують, що за сучасних фінансових умов, з такою високою часткою бюджету, Україні буде важко й далі нарощувати воєнні ресурси, оскільки обмежені можливості держави натякають на можливі труднощі у майбутніх періодах. У Сполучених Штатах, які залишаються найбільшим світом військовим гігантом, також спостерігається зростання — військові витрати зросли на 5,7% і склали 997 мільярдів доларів. Це відповідає 37% світових військових витрат і підтверджує роль США як глобального лідера у військовій сфері. У той час у Європі відзначається безпрецедентне зростання фінансування оборонного сектору, зокрема у Німеччині (+28%), що довело її до рівня 88,5 мільярда доларів і зробило найбільшим військовим гравцем на континенті. Польща, у свою чергу, збільшила витрати на 31%, довівши їх до 38 мільярдів доларів і отримавши статус однієї з європейських країн із найвищим рівнем військових інвестицій — 4,2% ВВП. Передісторією до поточного зростання слугує ситуація 2023 року, коли глобальні витрати на оборону сягнули рекордних 2,44 трильйона доларів — це на 6,8% більше в порівнянні з попереднім роком. Таким чином, світовий оборонний сектор продовжує демонструвати значне пожвавлення і активну мобілізацію ресурсів, що багато аналітиків пов’язують із геополітичним напруженням і новими військовими конфліктами. Ситуація навколо війни в Україні та зростання витрат у світі свідчить про те, що сучасна міжнародна політика все більш спрямована на посилення військових позицій. Економічні та соціальні наслідки цього неподілені — держави витрачають значні суми, що можуть позначитись на бюджетах, соціальних послугах і довгострокових стратегічних проектах. Підсумки такої динаміки підсилюють занепокоєння експертів щодо можливих наслідків ескалації гонитви озброєнь і необхідності переосмислення систем безпеки у світі.