Інститут вивчення війни (ISW) попереджає: використання дронів радикально змінює характер боїв на українському фронті, розширюючи так звані «сірі зони» та зони активних зіткнень
У 2024 році ця ця концепція набрала нових обертів, коли невеликі, але високотехнологічні безпілотні системи почали виходити за межі традиційних ліній фронту, що раніше становили від 500 метрів до двох кілометрів у глибину оборони. За інформацією фахівців, активне застосування дронів дозволяє українським військам в рази розширити контрольовані території, а також підвищити рівень раптовості та ефективності у протистоянні ворогу. Згідно з даними актуального звіту ISW, ситуація з використанням безпілотних апаратів дедалі більше нагадує процес еволюції сучасної війни — «війни, яка передусім включає так званий «далекий дистанційний бій»». Військові експерти відзначають, що під час бойових дій спостерігається активне вдосконалення та копіювання тактик, що застосовуються обома сторонами конфлікту: українські військові навчили росіян ефективно використовувати безпілотники для розвідки, перехоплення та мінування з відстані, натомість українські захисники — максимально мобілізують ці системи для захисту та огляду ключових ділянок фронту. Звіт наголошує, що російські війська активно впроваджують нові технологічні рішення, зокрема, вдосконалюють свої безпілотні системи та семимильними кроками наслідують українські тактики. Вони використовують ці апарати для розвідки, цілеспрямованих атак та мінування територій, що дозволяє зменшити людські втрати та технологічне навантаження на свої підрозділи. Водночас українські сили ефективно застосовують дистанційні системи для ураження важливих цілей та виявлення ворога, що також сприяє зменшенню ризиків для своїх військових. Особливо відзначається активне застосування волоконно-оптичних безпілотників для цілеспрямованих атак на ворожі позиції. Упродовж останніх місяців українська армія успішно використовує FPV-дрони — апарати з оглядом від першої особи, що дозволяють в режимі реального часу вести разведку та перехоплювати великі розвідувальні системи ворога. Це суттєво ускладнює позиції окупантів і підвищує ймовірність знищення ворожої техніки та складів озброєння. Звертається увага і на новий тактичний рівень застосування безпілотних систем, здебільшого — у наступальних операціях. Так, наприкінці минулого року українські військові почали інтенсивно застосовувати «безпілотники-дракони» з вмонтованими в розплавлений метал «зброями». Це нагадує про технології унікальних та потенційно руйнівних систем, що здатні проривати оборону супротивника та спричиняти великий шкоди. На цьому фоні варто згадати і заяви російського президента Володимира Путіна, зроблені у квітні 2024 року, коли він підкреслював нестачу FPV-дронів у своїй армії та закликав активізувати виробництво безпілотних систем, щоб не допустити відставання у тактичній боротьбі з українською стороною. Адже, за його словами, безпілотники стали невід’ємною частиною сучасної війни, а їх рятівна функція — забезпечувати розвідку, цілепокладання, знищення цілей — ніколи не буде недооцінена. Загалом, у 2024 році стрімке нарощування можливостей у сфері безпілотної авіації перетворює лінії фронту на більш динамічну та багатогранну арену конфлікту. Україна та Росія очевидно цілеспрямовано йдуть шляхом удосконалення своїх технологічних інструментів, і цей тренд самоусвідомлено веде до зростання ролі дистанційних систем у забезпеченні тактичних переваг. Водночас, цей процес породжує нові виклики для командування, безпеки та стратегічного планування — адже в сучасній війні, за словами аналітиків, «безпілотники стали продовженням бою, а не просто додатковим оснащенням фронту». Отже, застосування дронів у конфлікті на сході України все більш нагадує переформатування традиційних сценаріїв війни, роблячи її більш технологічною, непередбачуваною та ефективною. Це відкриває нові можливості та одночасно ставить нові вимоги до військових стратегій, технічної оснащеності та оперативної підготовки військових команд. У цій новій реальності контроль над безпілотниками та їхніми можливостями стає одним із ключових чинників успіху на полі бою.