Російські війська готуються до нових сценаріїв на полі бою в Україні, прагнучи компенсувати втрату переваги у засобах розвідки та ударних технологіях, зокрема безпілотниками українського виробництва
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зробили висновок, що уже влітку та восени 2025 року Москва планує активніше застосовувати тактику використання мотоциклів у своїх наступальних операціях, що стане частиною більш масштабної стратегії ребалансу фронтових дій. Основною метою такого підходу є свідоме посилення швидкості, мобільності та неочевидності дій російських підрозділів, адже українські безпілотні системи все частіше виявляють та знищують російські бронетехніку та піхоту у традиційних формах бою. За даними джерел у Міноборони РФ, 26 квітня з’явилися публікації, що засвідчують активний розвиток цієї тактики. На відеозаписах видно, як військовослужбовці 299-го (десантного) полку 98-ї дивізії ВДВ РФ відпрацьовують тренування із тактичного застосування мотоциклів на полігоні. Відео демонструє, що російські військові нижчого ступеня командування відпрацьовують сценарії як для наступу, так і для захисту, групуючися по двоє-троє для швидких рейдів та маневрів. Відповідно, планується збільшення кількості таких транспортних засобів у складі російських військових формувань, що готуються до можливих активних дій у тилу українських сил. Український підполковник Павло Шамшин, начальник Харківського угруповання військ, підтвердив, що українська розвідка зафіксувала навчання російських солдатів тактиці ведення бою на мотоциклах. Це свідчить про намір росіян частіше використовувати мобільні засоби переважно у ранніх етапах наступальних операцій або для швидких рейдів у тилу українських позицій. За словами Шамшина, мотоцикли мають несумнівні переваги у швидкості та маневреності, дозволяючи російській піхоті швидко рухатися, уникати ударів українських дронів-камікадзе та швидко змінювати позиції. Однак, ця тактика має і свої суттєві недоліки — гучність двигуна, що зменшує здатність реагувати на наближення ворожих безпілотників. АНалітики ISW зазначають, що сучасна тактика російських військ дедалі більше орієнтується на механізовані та моторизовані штурми, під час яких використовуються піхотні групи, пересувні на мотоциклах і цивільній техніці, що допомагає обходити українську оборону і зменшувати класичну зону ураження бронетехніки. Такий підхід викликаний великою кількістю втрат у традиційних видах техніки, зокрема бронетранспортерах, ще влітку та на початку осені 2024 року. Російське командування прагне оптимізувати тактику у відповідь на українські можливості, активно шукаючи нові способи перебудови військових дій. З іншого боку, вже зроблено перші офіційні заяви у московському керівництві. 26 квітня генерал армії Валерій Герасимов, головнокомандувач російськими збройними силами, оголосив, що окупаційні війська ретельно витіснили українські сили з Курської області, де українська армія проявила успіхи ще у серпні 2024 року та змогла дещо стримати російські наступи. Герасимов звернув увагу на участь військ Північної Кореї у російських операціях у цій частині України, за що офіційно подякував членам північнокорейського війська — цьому кроку було присвячено перше таке офіційне визнання існування взаємодії, що міг свідчити про активізацію нових союзних угруповань у регіоні. Під час цієї ж заяви він окремо сказав, що спроби України закріпитися у Курській області стали частиною довгострокових бойових планів Москви. Водночас, президент США Дональд Трамп відмовився від попередніх обіцянок щодо швидкого і чіткого завершення війни до кінця 2024 року, вказуючи, що Вашингтон більше не має конкретних термінів та «чітких цілей» для досягнення миру в Україні. Це означає, що перспективи довгострокової затяжної конфронтації залишаються, а всі сторони намагаються максимально адаптувати свої стратегії. На фронті ситуація залишається динамічною: українські сили просунулися поблизу Покровська, натомість російські війська повідомляють про просування біля Новопавлівки, Курахового та Великої Новосілки. Такі зміни на карті бою свідчать про постійну активність і посилення бойових дій в околицях ключових міст і стратегічних напрямків. Показово, що росіяни все частіше використовують у бою мобільність тактики з меншим рівнем бронетехніки, спробуючи адаптуватися до сучасних викликів у війні, що триває вже понад рік і досі залишається напруженою та наповненою непередбачуваними поворотами. У підсумку, весь спектр розвитку подій свідчить про те, що війна в Україні enters новий етап, а мобільність і нестандартні тактики стають все більш домінуючими рисами полів бою. Російські війська, прагнучи уникнути втрат у традиційних видах техніки та збільшити шанси на успіх у важких умовах сучасної війни, активно шукають нові підходи, зокрема, інтегруючи мотоцикли й цивільну техніку у свої операції. Це викликає головне питання: наскільки такі тактики зможуть змінити баланс сил у довготерміновій перспективі і чи знаходитимуть українські захисники нові способи протидії? Очевидно, що війна набирає складності, і нові технології й тактики грають ключову роль у її ході.