Китай офіційно заявив про свою присутність на спірному рифі Сенд-Кей у Південно-Китайському морі, що викликало тривогу у регіоні та посилило напруженість між країнами
У суботу державне інформаційне агентство США, з посиланням на дані Financial Times, повідомило, що китайська берегова охорона здійснила підйом державного прапора на цій невеликій, але стратегічно важливій мілині, яка розташована всього за кілька кілометрів від філіппінського військового форпосту на острові Тіту та інших ключових об’єктів регіону. Це стало першим за багато років офіційним актом, що підтверджує наміри Пекіна закріпитися на цій підставі, яку Китай вважає своєю територією. За словами джерел, ця подія стала результатом дій китайської берегової охорони, яка розмістила там свій прапор, чим заявила про свій суверенітет над рифом, що вважається спірною територією. В телерадіокомпанії CCTV повідомили, що це — форма морського контролю і демонстрація юрисдикції над об’єктом. На фотографіях, поширених офіційними каналами, видно, як китайські офіцери встановлюють прапор на рифі, що викликало хвилю гострих політичних та безпекових оцінок. Значення цієї події важко переоцінити: хоча Сенд-Кей — це дрібна піщана мілина площею всього близько 200 квадратних метрів, вона має стратегічне значення для Пекіна. Вона створює так званий морський простір радіусом 12 морських миль, що дає Китаю можливість контролювати важливий сектор у Південнокитайському морі. Це – особливо актуально, враховуючи напруженість між Китаєм і Філіппінами, які використовують свої острови та рифи для контролю і відстеження китайських пересувань у цьому районі. Одначе, для філіппінської сторони ця подія стала викликом багаторічної політики стримання та підсилення оборонних позицій. Інституційні заходи, зокрема модернізація берегової охорони і активне патрулювання з кінця 2023 року, спрямовані на контроль своїх територій та протистояння будь-яким спробам забудови та окупації. Федеральна влада Маніли залучає наукові групи для перевірки повідомлень про рекультиваційні роботи на Сенд-Кей та інших спірних рифах регіону, прагнучи зберегти статус-кво і не допустити перетворення цих островів у китайські військові бази. Водночас, експерти наголошують, що наразі немає прямих ознак того, що Китай проводить масштабні роботи щодо забудови або постійної окупації Сенд-Кей. Офіційний представник філіппінської служби безпеки зазначив, що китайська берегова охорона покинула цю територію після розгортання прапора. Відповідно до повідомлень, філіппінські сили мають базу на острові Тіту, яку збираються посилювати та модернізувати, зокрема будівництвом нових злітно-посадкових смуг та інфраструктури, що дозволяє створити більш потужний оборонний щит. Проте, ситуація залишається вкрай напруженою. За оцінками військових аналітиків, прямі захоплення додаткових островів з боку Китаю у найближчій перспективі малоймовірні: там вже розгорнені штучні острови та військові бази, створені та мілітаризовані Пекіном протягом останнього десятиліття. Такий довготривалий процес дозволив Китаю отримати достатню військову присутність та можливості для контролю регіону без відкритої та масштабної агресії. Водночас, законодавча база Китаю дає йому широкі повноваження зупиняти і перевіряти судна іноземних держав у водах, які він претендує. Це створює потенційний ризик для конфліктів з філіппінськими силовиками та збройними структурами. Оголошення про підйом прапора і заявлення суверенітету несподівано збіглися з початком підготовки до масштабних військових навчань Balikatan у регіоні, які заплановано провести спільно з США на найближчий час. Ці навчання передбачають відпрацювання берегової оборони, дій з захоплення островів і кількох інших стратегічних операцій. Поза політичними і військовими аспектами, ця ситуація сприяє зростанню напруженості у Південно-Китайському морі, яке вже довгий час є однією з найбільш конфліктних зон у світі. США і Філіппіни прагнуть зберегти баланс сил і запобігти будь-яким провокаціям, але посилення китайських позицій поряд з активізацією військових навчань створює додатковий тиск на регіональні безпекові механізми. Нагадаємо, що у січні цього року США та Філіппіни провели вже п’яті за рахунком спільні морські навчання у цьому регіоні, спрямовані на зміцнення взаємодії та стримування дедалі болючішої конкуренції у Південнокитайському морі. Більш активна присутність та політика демонстрації сили — це частина загальної стратегії регіональних гравців, але фактична відповідальність за збереження балансу і запобігання ескалації все ще залишаються за дипломатією і стриманістю. Отже, наразі ситуація у Південно-Китайському морі знову отримала гострий характер, і міжнародна спільнота уважно слідкує за подальшими розвитками, адже від їхнього розвитку багато в чому залежить безпека і стабільність у всьому регіоні Азії.