У таємних перемовинах між Вашингтоном і союзниками з європейського Заходу все більш очевидною стає готовність Сполучених Штатів надати гарантії безпеки для присутності військового контингенту “коаліції охочих” на території України
Це — один із ключових кроків у підготовці до можливої післявоєнної стабілізації та формування системи гарантій усім сторонам майбутнього врегулювання конфлікту з Росією. Проте слід зазначити, що деталі такої підтримки залишаються предметом закритих домовленостей, відкритих для подальшого обговорення та уточнення. За інформацією англійського видання The Telegraph, останні кілька тижнів у закритих кабінетах високопосадовців спостерігається зростаючий інтерес до можливих сценаріїв гарантування безпеки для американських і європейських союзників у разі досягнення миру. Водночас, офіційно уряд США досі не дає однозначної обіцянки щодо військової підтримки у разі нападу з боку Росії — про це переконливо наголошують у адміністрації та на офіційних рівнях. За кілька років, відколи президентом бувDonald Trump, адміністрація зберігала обережність, відмовляючись від гарантій, посилюючи міжнародні дискусії щодо ролі США у вирішенні українсько-російського конфлікту. Водночас, у приватних бесідах американські дипломатичні представники натякнули, що Вашингтон готовий змінювати політику, особливо якщо йдеться про підтримку західного військового контингенту, який може опинитися в Україні після підписання мирної угоди. Дослівці з джерел: "Одним із ключових аспектів такої підтримки є обмін розвідданими — це ліва рука стратегічної співпраці між США та Великобританією, що вже давно відіграє важливу роль у захисті інтересів обох країн. Другий — логістична допомога, включаючи налагодження поставок озброєнь, військової техніки, а також аналіз і моніторинг переміщень російських військ у межах і за межами України". Це свідчить про те, що можливий сценарій включає активну участь західних військових ресурсів у стратегічних операціях. Британські військові та політики підкреслюють, що конкретний формат і масштаби підтримки ще не затверджені президентом США, і що перехід до реалізації можливе тільки після подальших переговорів. "Перемовини тривають, і, як ви знаєте, президент Трамп неодноразово висловлював готовність підтримати Україну. Я чітко заявляю — це один із важливих компонентів нашої стратегії", — коментує у інтерв’ю для The Telegraph прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер. Водночас у рамках так званої "коаліції охочих" військова діяльність поділена на кілька сегментів: "небо", "море", "суша" і "відновлення". Контроль за повітряним простором над Україною і Чорним морем мали б здійснювати європейські союзники, щоб уникнути порушень умов угоди та запобігти ескалації конфлікту у повітряному просторі. Паралельно українські сили забезпечили б фронтову оборону і тримали лінію фронту у разі повномасштабного виведення російських військ, залишаючись єдиною наземною силою, здатною стримувати ворога. Четвертий сегмент — "відновлення" — має за мету довгострокова підтримка української армії, яка сьогодні вважається однією з найбоєздатніших у Європі. Планується переведення програми підготовки українських військових Interflex із британського базування у західну Україну, що стане ключовим етапом у зміцненні обороноздатності України. Та при цьому залишається відкритим питання, котрі з активних заходів і форм участі союзники зможуть реалізовувати після досягнення перемир'я і підписання мирної угоди. Адже у світі існує ризик, що санкції, підтримка військової техніки та можливість продажу зброї можуть стикнутися із новими політичними обмеженнями. За даними джерел, частина переговорів щодо формування довгострокової безпекової системи відбувалася ще навесні. 15 березня у лондонських околицях відбулися перші зустрічі військових керівників кількох країн, спрямовані на обговорення можливого введення міжнародних миротворчих сил в Україну. Пізніше, 4 квітня, начальники генеральних штабів Франції і Великобританії відвідали Київ для консультацій з українським керівництвом, розглядаючи питання підтримки української армії на довгу перспективу. За підрахунками аналітиків, ці переговори мають важливе значення для формування широкої міжнародної коаліції, здатної гарантувати безпеку і стабільність у регіоні після завершення активної фази конфлікту. Отже, підготовка до можливого післявоєнного врегулювання набирає специфічних форм та планів, але залишається дуже чутливою і залежною від політичних рішень цілого ряду державних лідерів. За словами британських дипломатів, робота над узгодженням гарантій триває, і багато залежить від політичної волі в США, зокрема від позиції Дональда Трампа. Згідно з цим сценарієм, формування "коаліції охочих", обговорення сегментів військової підтримки і довгострокових схем допомоги свідчить про прагнення західних країн забезпечити не лише швидкий мир, але й запобігти повторним воєнним кризам у майбутньому.