НАТО визнало Росію довгостроковою загрозою для безпеки Європи та всієї євроатлантичної спільноти
Про це заявив Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте під час нещодавньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі, підкреслюючи єдність європейських союзників Вашингтона у питанні стосовно Москви. За зразком комунікації, сформованої з нагоди цієї зустрічі, цитата Рютте прозвучала так: "Ми всі в НАТО погоджуємося, що Росія становить довгострокову і цілком серйозну загрозу для нашої території й безпеки". Це твердження вказує на те, що НАТО катастрофічно не бачить майбутнього розвитку безпосереднього співробітництва з Росією у сфері безпеки — навпаки, Москва розглядається як потенційний і довгостроковий виклик для альянсу. Керівник Альянсу також повідомив, що на порядку денному є питання щодо можливих кроків для досягнення миру між Україною та Росією. За словами Рютте, "на столі є якісь пропозиції для Росії", але натомість він підкреслив, що "м'яч зараз явно на боці Росії", тобто саме від її рішень залежить розвиток ситуації. Сам генеральний секретар НАТО не став багато розкривати про можливі компроміси, додаючи, що занадто детальні обговорення щодо можливих поступок Росії чи України тільки ускладнили б шляхи до врегулювання конфлікту й не додали б конструктиву до переговорного процесу. Окрему увагу Марк Рютте приділив і фінансовому питанню — витратам країн-членів НАТО на оборону. Адже Дональд Трамп вже давно критикує європейські держави за недостатній рівень фінансування оборонної сфери, зосереджуючи увагу на необхідності дотримання планового показника у 2% від ВВП. Генсек Альянсу підтримав цю позицію, наголосивши, що "самі 2% недостатньо для ефективного захисту нашої території". За його словами, "вимога повинна бути значно вищою", адже без належних фінансових ресурсів сучасні виклики безпеки залишаються непереборними. Передісторія подій останніх тижнів іде через візит Рютте до США, запланований на 24 квітня, під час якого він, за повідомленнями, має намір лібералізувати дипломатичний тон щодо України і закликати адміністрацію Трампа не припускатися необережних рішень, зокрема щодо можливих "мирних угод", які суперечать інтересам незалежної України. Додатково, варто згадати, що минулого тижня адміністрація Трампа нібито передала Україні документ, що містив його специфічні пропозиції для врегулювання конфлікту. За цим документом, США не виключають визнання контрольованої Росією частини українського Криму та готові послабити санкційний режим щодо Москви, що викликало обурення української влади. Президент Зеленський голосно заявив, що Україна не визнає анексії Криму та наполягає на міжнародному принципі — територіальна цілісність. Між тим, як інформує французька газета Financial Times, у Європі зростають побоювання з приводу наслідків конфліктних та дипломатичних інтриг у контексті "мирної угоди", розробленої США. Європейські посадовці побоюються, що пропозиції Вашингтона, серед яких — визнання Криму частиною Росії та зняття санкцій, можуть підірвати трансатлантичну солідарність і навіть зірвати запланований на червень саміт НАТО. Ці розбіжності створюють додаткове напруження і викликають занепокоєння щодо майбутнього європейської безпеки та регіональної стабільності. Отже, на тлі нагальних європейсько-американських дискусій про безпеку, витрати й перспективи дипломатичного врегулювання конфліктів навколо України та Криму, залишається відкритим питання: які саме кроки зроблять сторони і чи вдасться зберегти трансатлантичну єдність у цій непростій ситуації, що має далекосяжні наслідки для регіону й глобальної безпеки.