Вищий антикорупційний суд України прийняв несподіване та важливе рішення щодо колишнього очільника Державної фіскальної служби Романа Насірова

Суд постановив взяти його під варту із можливістю внесення застави та значно збільшив суму для заставної гарантії — з 27 до 40 мільйонів гривень. Це рішення стало продовженням розслідування у справі, що викликала широкий суспільний резонанс та зацікавлення з боку громадськості і правоохоронних органів. Колегія суддів — Ігор Строгий, Леся Федорак і Віктор Ногачевський — частково задовольнила клопотання прокурора САП про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас, суд обрав для Насірова альтернативу — внесення застави у 40 мільйонів гривень. Це рішення супроводжувалося різкою дискусією в залі суду, оскільки прокурор наполягав на триманні під вартою з огляду на мобілізаційні дії, які нібито зробив Насіров. Детально у Telegram-каналі Центру протидії корупції повідомляється, що клопотання прокурора було мотивоване тим, що Насіров, начебто, здійснив «мобілізаційний крок», прагнучи уникнути кримінальної відповідальності, оскільки термін притягнення до відповідальності у цій справі спливає менш ніж за рік. Суддівська колегія розглядала це питання протягом двох засідань, заслуховуючи доводи сторін та свідчення. Під час засідання захист Насірова наполягав, що його мобілізація є «добровільним чинником боргу перед державою» та обов'язком, а не аргументом для обмеження свободи. Загалом, під час судового засідання були допитані свідки, які підтвердили, що Насіров сам ініціював пошук військової частини для проходження служби, переведення з бойової посади на цивільну — для здобуття відповідного висновку Військово-лікарської комісії. Водночас, зазначалось, що він не повідомляв суду про необхідність з'являтися на засідання під час перебування у війську, що стало додатковим фактором у справі. Що передувало цьому рішенню? 9 квітня з'явилась інформація, що Насіров — у той час, коли судові дебати ще тривали — мобілізувався до Збройних сил України. Це стало несподіванкою для багатьох, адже його дія розцінили як цілком серйозну спробу ухилитися від правосуддя у межах справи щодо «газової афери», пов'язаної з екснардепом Олександром Онищенком. Відомо було також, що Насіров служить у саперній частині ЗСУ та виконує відповідальні військові обов’язки. Однак згодом військова служба Насірова була скасована — військова частина анулювала його призов, а в збройних силах відкрили службове розслідування щодо обставин мобілізації. Сам колишній керівник Фіскальної служби пояснив свій крок тим, що пішов до війська «за власним бажанням», змінивши цінності. Однак його перебування у військових — всього три дні, оскільки після отримання звільнення від служби він назвав цей випадок «дивним прецедентом», пов'язаним з чинним тиском і бажаннями третіх осіб. Таким чином, рішення ВАКС має не лише юридичне, а й значне символічне значення, адже суд продемонстрував, що й у найскладніших ситуаціях поважає верховенство закону та принципи правосуддя. Розслідування ситуації з Насіровим триває, а громадськість спостерігає за розвитком подій, що мають важливе значення для подолання корупції та зміцнення верховенства права в Україні.