На Тернопільщині стартували роботи з ексгумації останків польських громадян, чиї імена залишаються невідомими уже понад сімдесят років
Ця подія стала новим етапом у пошуках справедливості та примирення між Україною та Польщею, адже йдеться про трагедію, яка з глибоким болем згуртувала обидві країни і водночас стала предметом тривалих історичних дискусій. 24 квітня у районі зниклого села Пужники, що на Тернопільщині, почалися роботи з ексгумації тіл польських громадян, які загинули у 1945 році, наприкінці Другої світової війни. Про цю важливу подію повідомляє польське інформаційне агентство "Європейська правда" із посиланням на радіостанцію RMF FM. Тернопільська область, де відбувається ця операція, раніше була одним із місць безжальних конфліктів та масових поховань, і тепер тут знову оживає процес встановлення істини. У цій масштабній роботі беруть участь польсько-українські дослідники, які виступають у ролі свідків примирення та пошуку законної гідної відповіді за минулі злочини. До команди входять судові медики, археологи, генетики та антропологи — фахівці, які працюють з метою встановити особистості жертв та повернути їхнім родинам гідне поховання. Поляки представляють Фонд "Свобода і демократія", а українська сторона залучила фахівців із Центру національної пам’яті, Національного університету ім. Поморського та партнерів із української недержавної організації "Волинські старожитності". Перед початком робіт польський державний секретар Мацей Врубель зробив емоційну заяву, яка, водночас, відображає суть цієї кропіткої роботи: "У Пужниках загинули польські громадяни, чиї особи вже встановлено. Ми прагнемо знайти всіх, хто став жертвою тієї трагічної ночі 1945 року, і провести гідне поховання, яке стане символом пам’яті й пошани. Родини, що вже багато років чекають на цю новину, також долучаються до процесу, надаючи генетичний матеріал для порівняння. Це наша спільна відповідальність і честь — завершити цю сторінку історії". За попередніми даними, у період Другого світового під час жорстоких боїв і конфліктів у Пужниках було вбито близько 80 польських громадян. Точна кількість загиблих і наразі залишається предметом досліджень, однак, враховуючи історичний контекст і свідчення очевидців, з упевненістю можна стверджувати, що йдеться про масштабну трагедію. Додатково слід зазначити, що розташування місця ексгумації у глухому лісі створює певні складнощі: транспортування спеціалізованого обладнання важким вантажем було непростим завданням, особливо з урахуванням нинішньої погоди. Однак, цього ранку, завдяки яскравому сонячному світлу та ясній погоді, роботи набули більш сприятливого темпу. Цей історичний процес відбувається у контексті напружених політичних і дипломатичних дискусій, що тривали роками між Україною та Польщею. Адже питання пошукових та ексгумаційних робіт стало однією з найспірніших та найчутливіших тем у двосторонніх відносинах. У 2015-2017 роках у Польщі були зафіксовані випадки руйнування українських пам’ятників, що викликало широкий резонанс та поглиблювало історичну тривогу. В Україні у відповідь було введено так звані мораторії на проведення пошукових робіт щодо останків польських жертв, убитих у роки Другої світової війни бійцями УПА. Це породжувало тривалі суперечки і розбіжності, що загострювали кризу довіри між країнами. У нові часи, за умов зміни політичної ситуації, під впливом новообраної влади у Польщі, зокрема під керівництвом Дональда Туска, було ухвалено рішення про відновлення пошукових та дослідницьких робіт. У Варшаві навіть висувались ідеї про те, що вирішення історичних конфліктів і знаходження згоди у цьому питанні цілком може стати однією з умов майбутнього вступу України до Європейського Союзу. Це зробило питання ексгумації ще більш актуальним на дипломатичній арені. Ще у січні цього року стало відомо, що фонд "Свобода і демократія", який двома роками раніше знайшов місце поховання у Пужниках, отримав дозволи українських владних структур на проведення ексгумаційних робіт та подальших досліджень. Ця інформація прозвучала після того, як політичне керівництво Польщі заявило про значний прорив у питанні встановлення істини щодо Волинської трагедії. Відкриття цієї нової сторінки у спільній історії двох держав підкреслює важливістьзорганізації роботи таких гуманітарних проектів і повернення історичної справедливості. Загалом, нинішні ексгумаційні роботи у Пужниках можна вважати кроком у напрямку подолання минулого конфлікту, відновлення довіри та пошуку порозуміння між Україною і Польщею. Це складна, але необхідна частина історії, яка нагадує про ціну війни, трагедію людських життів і роль пам’яті у зціленні усього народу. Від встановлення особистостей жертв залежить не лише історична правда, а й можливість гідного вшанування пам’яті тих, хто не повернувся додому після страшної ночі 1945 року.