Латвія офіційно вийшла із міжнародної конвенції щодо заборони протипіхотних мін, що стала важливим кроком у її оборонній політиці та відповідає новій регіональній безпековій ситуації
Відповідне рішення схвалив у четвер президент країни Едгарс Рінкевичс, підписавши закон, який знімає Латвію з міжнародної угоди — Оттавської конвенції, що регулює заборону на використання, зберігання та виробництво некерованих протипіхотних мін. Обґрунтовуючи цей крок, уряд Латвії зазначає, що за останні два десятиліття регіональна безпекова ситуація значно змінилася. Зокрема, російська агресія проти України відкрито продемонструвала, що Москва фактично нехтує територіальною цілісністю інших держав і не зупиняється перед застосуванням будь-яких засобів для досягнення своїх цілей. У пояснювальній записці до закону наголошується, що у сучасних реаліях для Латвії критично важливо мати гнучкість у виборі озброєння й тактичних рішень, щоб ефективно реагувати на потенційні військові загрози та зміцнювати опірність держави. «З огляду на динаміку регіональної безпекової ситуації нам необхідно зберегти можливість застосовувати різноманітні системи озброєння і тактичні підходи, які дозволять стримувати агресора та захищати нашу країну й її населення», — йдеться у документі. Водночас Латвія підкреслює свою прихильність до міжнародних гуманітарних стандартів — країна і далі дбатиме про мінімізацію впливу військових дій на цивільне населення, дотримуючись усіх норм гуманітарного права. Історична довідка: 16 квітня цього року латвійський парламент, Сейм, у кінцевому читанні підтримав рішення про вихід із Оттавської конвенції, яка була підписана в Осло ще у 1997 році, а повноцінно набрала чинності 1999-го. Документ був підписаний більш ніж 160 країнами світу, переважно на Заході. Проте, враховуючи зростаючу геополітичну напруженість і агресію Росії, країни Балтії — Латвія, Литва, Естонія — разом із Польщею та Фінляндією повідомили про намір покинути цю міжнародну угоду, щоб мати можливість розміщувати на власній території озброєння, яке раніше згідно з конвенцією було заборонене. Міністерка оборони Латвії Інара Мурнієце на початку березня повідомила, що країна розглядає можливість розміщення на східних кордонах протитанкових мін і додаткових перешкод, щоб зміцнити обороноздатність у відповідь на потенційні агресивні дії з боку Росії та Білорусі. Це рішення стало частиною ширшої стратегії оборонної модернізації та посилення захисту держави у період зростаючої геополітичної напруги, що спровокувала зміни у підходах до безпекової політики країни. Таким чином, Латвія знову демонструє свою готовність адаптуватися до сучасних викликів і розширити власні можливості у сфері оборони. Вихід із міжнародної угоди не означає порушення гуманітарних норм, натомість — стратегічний крок для зміцнення незалежності та безпеки, що враховує реалії сучасного світу.