Генеральний секретар НАТО Марк Рютте незабаром вирушить до Сполучених Штатів із важливим дипломатичним візитом, під час якого він має намір висловити через високу остаточну позицію європейського альянсу своєрідний попереджувальний сигнал американській адміністрації щодо можливих сценаріїв завершення війни в Україні

За інформацією, отриманою від трьох високопосадовців, близьких до європейських інституцій, фінансове видання Financial Times повідомляє, що голландський політик стане у пригоді дипломатичних розмов у Вашингтоні 24 квітня. Головною метою його візиту є заклик не тиснути на Україну з метою примусового укладення так званої "мирної угоди", яка могла б залишити український суверенітет під загрозою і лише посилити позиції Росії у регіоні. Як повідомили джерела FT, під час зустрічей із керівництвом американського оборонного та дипломатичного відомств — з міністром оборони США Пітом Гегсетом, державним секретарем Марком Рубіо та радником з національної безпеки Майклом Волцом, Рютте планує відкрито наголосити на тому, що підписання будь-якої "мирної угоди" без врахування інтересів України може стати кроком назад для безпеки і стабільності всього континенту. «Мир, узгоджений лише для задоволення інтересів Москви, створить лише більш сприятливі умови для Росії, а не для українського народу», — стверджують співрозмовники FT. Особливу увагу Генсек НАТО планує приділити тому, що нав’язування Києву примусових рішень у форматі "мирного врегулювання", які — за твердженням дипломатів —али лише інструменти для задоволення російських амбіцій, може поставити під удар безпеку всієї Європи. Це, за їхньою думкою, є ризиком, з яким не можна ігнорувати, особливо тоді, коли відомо про наявність підготовки та внутрішніх дискусій у США щодо можливих компромісів щодо статусу Криму. Крім того, у рамках своїх перемовин Рютте планує обговорити з американським керівництвом питання співпраці щодо перенесення більшої частини оборонних функцій НАТО на європейські сили, що було б логічним кроком у контексті розподілу відповідальності та зменшення тиску на американські збройні сили. Різні джерела повідомляють, що у цей період адміністрація Дональда Трампа передала українській стороні у Парижі односторінковий документ, який багато експертів назвали своєрідним "остаточним проєктом" мирної угоди. Цей документ містить кілька спірних пунктів, зокрема — можливе визнання США контролю Росії над окупованим Кримом і послаблення санкцій щодо Москви. Президент Володимир Зеленський у відповідь підкреслює, що Україна залишає за собою право не визнавати анексію Криму і не піддається будь-яким спробам з боку Москви нав’язати їй свою волю. В офіційних заявах українська влада наполягає на тому, що будь-які домовленості мають підтверджувати суверенітет і територіальну цілісність України, а будь-які кроки у напрямку компромісів із Кремлем без рішучого врахування українських інтересів є неприпустимими. Побоювання у Європі зростають — джерела стверджують, що внутрішні дискусії серед європейських посадовців і дипломатів зосереджені навколо питання, наскільки безпечною є ідея швидкого підписання такої умовної "мирної угоди", особливо з урахуванням потенційного визнання США контрольованими Росією кримських територій. Валлійське керівництво та представники НАТО побоюються, що такий сценарій може спричинити серйозну кризу трансатлантичної взаємодії, поставивши під загрозу майбутній саміт НАТО, запланований на кінець червня, і ускладнити подальше єднання західних партнерів. Загалом, ситуація з навколишніми дипломатичними напруженнями та непередбачуваними кроками із боку США та Росії викликає занепокоєння не лише серед українських політиків і військових, а й у європейських політичних колах, адже будь-який необережний хід може карколомно змінити баланс сил і перспективи у регіоні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не тільки Крим, не тільки НАТО. Невідомі аспекти потенційної "мирної угоди" між Україною, США і Росією і їхній вплив на безпеку Європи.