Дональд Трамп ухилився від прямих відповідей щодо статусу Криму у контексті можливих мирних переговорів між Росією та Україною
У своїх коментарях, які пролунали під час нещодавнього брифінгу в Овальному кабінеті Білого дому, колишній президент США Дональд Трамп знову продемонстрував свою здатність уникати однозначних оцінок важливих питань, що стосуються українсько-російського конфлікту. Зокрема, відповідаючи на запити журналістів, він цілком відмовився підтвердити чи спростувати свою позицію щодо можливого визнання українською стороною статусу Криму після його анексії Росією у 2014 році. Опитані з цього приводу фахівці відзначають, що подібна риторика свідчить про стратегічну невизначеність або ж політику стримування, а також про готовність ставитися до будь-якого сценарію розвитку подій. Журналісти поставили Трампу питання, чи підтримує він ідею включення до умов миру пункта про легітимізацію російського контролю над українським півостровом. На це він коротко відповів: «Ну, все добре. Я просто хочу, щоб війна закінчилася, мені все одно». Відомо, що для екс-президента пріоритетом залишається швидкий і безкровний завершальний етап конфлікту, незалежно від умов і формулювань щодо статусу окупованих територій. У подальших коментарях Трамп не приховував свого прагнення до завершення бойових дій, підкреслюючи, що для нього важливий саме результат, а не юридично-формальні аспекти. «Якщо вони обидва будуть щасливі, вони обидва підпишуть угоду. У мене немає фаворитів. Я не хочу мати жодних фаворитів. Я хочу, щоб угода була укладена», — зазначив він, натякаючи на можливі компромісні рішення, які, на його думку, здатні зупинити кровопролиття. Що стосується переговорного процесу, Трамп наголосив, що його особисте сприйняття ситуації є оптимістичним: за його словами, переговори його спецпосланника Кіта Келлога, проведені у Лондоні, пройшли добре. Він додав, що важливо «змусити двох сильних та розумних лідерів — Зеленського і Путіна — домовитися», бо лише тоді можливо припинити ворожі дії і повернути мир в регіон. Звісно, його слова знайшли неоднозначне сприйняття серед українських політиків та міжнародних експертів. Важливою тінню над цим постає українська позиція, яка закріпилася ще до офіційних переговорів і стала предметом внутрішніх дискусій. Напередодні тренувань, 22-23 квітня, президент Володимир Зеленський гостро заявив, що Україна не має наміру визнавати російську окупацію Криму. Він підкреслив, що цей півострів є і залишається територією України, а будь-які спроби його легалізувати з боку Києва є неприпустимими. Цю жестку позицію української влади експресно відгукнули у Москві та на міжнародній арені, вказуючи, що призупинення будь-яких домагань щодо зміни статусу Криму наразі є неможливим. Водночас, Трамп, критикуючи цю заяву, висловив свою думку, що «Крим був втрачений багато років тому», і додав, що слова Зеленського «шкодять переговорам», що, за його словами, мають мати шанс на більш гнучкий підхід і компроміс. Водночас, у Києві тривають дипломатичні зусилля. Представники уряду, зокрема міністр закордонних справ Андрій Сибіга і керівник офісу президента Андрій Єрмак, 23 квітня провели низку зустрічей із європейськими партнерами та спеціальним посланцем президента США Кітом Келлагом. Усі вони спрямовані на налагодження міжнародної підтримки та пошук шляхів для продовження мирного процесу, який би враховував інтереси України та її суверенітет. Отже, у такий непростий період політичних і дипломатичних ігор найбільше уваги привертає поведінка лідерів та їхній ступінь готовності йти на компроміси. Поки ж залишається нез’ясованим, чи вистачить політичної волі та дипломатичного хисту для подолання розбіжностей і здобуття реального, справедливого миру та повернення територій — у тому числі й Кримського півострова, який залишається однією з найгостріших і найболючіших тем у цій складній геополітичній грі.