За даними джерел із європейських дипломатичних кол, адміністрація американського президента Дональда Трампа налаштована на швидке врегулювання конфлікту на сході Європи, зокрема, прагне укласти “мирну угоду” між Росією та Україною вже у перших 100 днів його президентського терміну
Така амбіційна заява пролунала у рамках інформаційної хвилі, що шириться у європейських політичних колах і викликає суперкритичні оцінки та обережність щодо перспектив її реалізації. За словами анонімного європейського високопосадовця, котрий узяв участь у неформальній бесіді для агентства "Європейська правда" із посиланням на CNN, наразі конкретних кроків або прогресу у досягненні такої угоди ще не помічено. Втім, дипломат підкреслив, що в США "неформально почали наполягати на необхідності укладення мирної угоди вже у перші 100 днів адміністрації Трампа". "Зараз багато що ще не оформлено документально та не зафіксовано офіційно, але є відчуття—їхній курс однозначно спрямовано на швидке досягнення домовленостей", — зазначив співрозмовник. Особливу увагу європейських експертів привернула тема Криму, яку обговорюють у контексті майбутніх переговорів. За словами високопосадовця, наразі важко уявити будь-яке рішення щодо статусу півострова, окрім збереження нинішнього статусу-кво. "З точки зору можливого результату, важко уявити компроміс без збереження окупованого Росією Криму у тій же формі, яка є зараз", — підкреслив він, додаючи, що для українського президента Володимира Зеленського така перспектива є, м’яко кажучи, непростою. "Це, звісно, дуже складно для Зеленського і його команди. Збереження статусу-кво — це не те, що він прагне, але це потенційно найреалістичніше рішення, яке може бути досягнуто в умовах сьогоднішніх реалій", — додав дипломат. Раніше у дипломатичних колах з’явилася інформація, що адміністрація Трампа минулого тижня в Парижі передала українській стороні короткий, односторінковий документ, який прозвали "остаточною пропозицією" щодо врегулювання конфлікту. За неофіційною інформацією, у цьому документі йшлося про деякі поступки з американського боку, зокрема, можливість визнання контрольованого Росією над частиною української території — зокрема, Криму — й послаблення санкцій щодо Москви. Разом із цим, український президент Володимир Зеленський напередодні заявив, що Україна не готова визнавати російську окупацію Криму, стверджуючи, що півострів є невід’ємною частиною української території згідно з міжнародним правом. Відповідь Трампа не забарилася: він розкритикував слова Зеленського і зазначив, що "Крим був втрачений багато років тому", а його висловлювання, мовляв, шкодять зусиллям мирного врегулювання. Водночас, у розріз із офіційною позицією України, минулого місяця з’явилася інформація про чергові дискусії навколо можливості компромісу, зокрема щодо статусу Криму та залучення США у пошук мирного рішення. Нагадаємо, що на тлі цих обговорень ширяться чутки і про можливе розширення переліку предметів переговорів, окрім знаменитого Криму, включно з питаннями безпеки, участі НАТО і майбутнього статусу Донбасу. Аналитики вважають, що такі перемовини, попри обережний початок, мають всі шанси перерости у довгий і складний процес, враховуючи різні інтереси сторін і геополітичні ставки. У цілому, перспектива швидкого досягнення "мирної угоди" у перші ж 100 днів адміністрації Трампа залишається досить спірною. Враховуючи довготривалі трансформаційні процеси, політичні зацікавленості та історичний контекст, цей сценарій викликає і захоплення, і скепсис, оскільки багато залежатиме від внутрішньої волі сторін і здатності їх знайти компроміс, який був би прийнятним для всіх учасників і враховував геополітичний баланс у регіоні.