У Львові стартували масштабні роботи з ексгумації останків радянських військових і таємних агентів, зокрема ексгумують останки відомого агента НКВС Кузнєцова та майора Путіна
У середу на території Львівського цвинтаря "Личаківський" розпочалися роботи з ексгумації поховань, що знаходяться на так званому "Пагорбі слави". Це один із найспеціальніших та найконтроверсійніших об’єктів у місті, де з 1948 року були поховані радянські солдати, партизани, агентурний склад НКВС та інші особи, причетні до радянської влади. Наразі цей меморіальний комплекс став об’єктом зусиль щодо його декомунізації та демонтажу, відповідаючи новим тенденціям у сферах культурної політики та історичного переосмислення. За інформацією, наданою "Радіо Свобода", підрозділи міської влади, погоджені з Міністерством культури України, приступили до процесу перенесення поховань з "Пагорба слави" на Голосківській цвинтар, що розташований неподалік, для подальшого переосмислення та перезахоронення. Мета — зняти символічний та історично контроверсійний натяг, який виникає навколо цього місця, і створити для львів’ян більш нейтральну та сучасну меморіальну зону. Процес ексгумації триватиме близько двох місяців. Нині тривають роботи з демонтажу надгробних плит, огорож, а також з дослідження території, що давно стала предметом суперечок і дебатів. Представники міської влади повідомляють про прагнення забезпечити прозорість процесу й відсутність двозначностей у проведених заходах. У коментарях керівник виконавчого комітету Львівської міськради Євген Бойко зазначив, що метою є знищення символіки радянської епохи: "Ми демонтуємо останній маркер радянських поховань у Львові, аби надалі всі поховання були однаковими у своєму підході — і щодо протоколів ексгумації, і щодо принципів перезахоронення. За два місяці плануємо повністю прибрати елементи 'Пагорба слави', щоб усунути з міста ці символи". Процес ексгумації контролює і комунальне підприємство "Доля", представник якого Святослав Шеремета запевняє, що всі роботи будуть проходити виключно у відкритому режимі з максимальним дотриманням бюрократичних процедур і етичних норм. "Ми добре розуміємо історичну та емоційну важливість цієї теми, особливо щодо останків Кузнєцова та Путіна. Розроблена методика дозволяє точно визначити, чи дійсно похований там саме спецагент. Важливо, щоб цей процес був прозорим і об’єктивним", — сказав Шеремета. Передісторія питання: комплекс "Пагорб слави" був створений у 1948 році, щоб увічнити пам’ять радянських воїнів — червоноармійців, партизанів і енкаведистів, які загинули в роки Другої світової війни. Тут також були перепоховані російські воїни та радянські герої, що викликало багато дискусій у Львові та ширше в Україні. Цей меморіальний комплекс з часом перетворився на символ радянської історії, але і на місце численних проросійських проривів і провокацій, що з часом призвело до вимушених заходів декомунізації. Значна частина пам’ятників і могил уже були або планується демонтувати, серед яких і три братські могили радянських воїнів, і 24 могили Героїв Радянського Союзу, а також понад 220 індивідуальних поховань. Весь цей комплекс з 1984 року поступово втрачав своє значення для українського суспільства і ставав об’єктом критики через свою проросійську символіку. Ще одна важлива складність — історія самої особи Миколи Кузнєцова. Його останки кілька разів намагалися викрасти, а питання його подальшої долі викликає неабиякий інтерес і дебати. Родичі спецагента неодноразово просили повернути тіло до Росії, однак українські можновладці залишають за собою право визначати подальшу долю останків, враховуючи історичний контекст і суспільну чутливість. До 2000 року Російська делегація просила видалити поховання Кузнєцова з львівського меморіалу, але тоді українська влада відмовилася, пославшись на законодавство та історичний контекст. У 2008 році родичка Кузнєцова звернулася з аналогічною проханням, знову отримавши відмову. У 2021 році львівська влада офіційно підтвердила свою позицію і відмовилася передавати останки у Росію, підкреслюючи прагнення до децехралізації і зняття символіки радянської та проросійської ідеології з української землі. Поки що остаточного рішення щодо майбутнього "Пагорба слави" та долі його останків немає, однак відомо, що цей процес стане важливим кроком у процесі очищення міста від символів радянської історії та проросійського впливу, і відкриє нову сторінку у його історичному та культурному розвитку.