Кремінь відреагував на закиди Віткоффа: українська мова відновлюється, попри “лінгвоцид” окупаційних режимів
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відкрито спростував заяви американського спецпредставника Стіва Віткоффа щодо мовної ситуації в Україні та існування нібито російськомовних регіонів, які Росія могла б утримати під своїм контролем. У прямому ефірі радіостанції "Радіо Свобода" Кремінь наголосив, що подібні твердження суперечать не лише офіційним міжнародним угодам України, але й внутрішнім законодавчим документам. Мовний омбудсман підкреслив, що незалежно від окупаційних процесів, українська мова не лише зберігає свої позиції, а й активно відновлюється у всіх сферах суспільного життя. За його словами, ситуація значно змінилася порівняно з часами до початку широкомасштабної війни: "За 11 років боротьби і відновлення української ідентичності ми спостерігаємо, що переважна більшість громадян України, незалежно від регіональної приналежності, вибирає українську мову як основний засіб спілкування у державних установах, у приватних розмовах і культурних контекстах. Це цілком логічно і відповідає прагненням українського суспільства". У відповідь на закиди Росії та її пропаганду Кремінь наголосив, що будь-які спроби заперечувати мовний розвиток України є штучно створеними і мають на меті дискредитувати українську державність. "Російській пропаганді дуже вигідно малювати образ, що українці досі під впливом російської мови та культури, але це не відповідає дійсності. Що ж до контролю над окремими територіями, то позиція Росії і її прихильників у цьому питанні залишається штучною і базується лише на зусиллях російських військових і агентів впливу". При цьому Кремінь нагадує, що в 2014 році, з початком окупації та війни, українська мова вже зробила вагомий прорив у багатьох регіонах. За даними соціологічних досліджень, у період з 2014 по 2024 роки була помітна стабільна тенденція до зростання кількості українських носіїв. „На сьогодні понад 78% українців називають українську мову рідною, тоді як десять років тому ця кількість становила близько 60%. Це свідчить про те, що українське суспільство масово рухається до ідентифікації з державною мовою, незважаючи на всі виклики, з якими стикається країна". Кремінь також підкреслив, що окупаційні влади Росії активно відновлюють політику русифікації саме на тимчасово захоплених територіях. Це означає, що під впливом російських пропагандистських машин і далі проводиться кампанія щодо знищення української ідентичності, дискримінації української мови та культури. "На підконтрольних Україні територіях українська мова стає все більш актуальною не лише в офіційних сферах, а й у повсякденному житті. Це доводить реальне повернення української ідентичності, яке відбувається незважаючи на зовнішній тиск і внутрішні виклики". Опитування "Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, оприлюднене у січні 2024 року, підтверджує цю тенденцію. Згідно з цими даними, понад 78% українців називають українську мову рідною, що є значним зростанням порівняно з 2014 роком, коли ця цифра становила близько 60%. Частка тих, хто вважає російську мову рідною, зменшилась із 15% десять років тому до 6%. Це свідчить про поступову перемогу української ідентичності, що відбувається у складних умовах війни і окупації. З його слів також випливає, що українська мова є одним із головних символів незалежності і спротиву українського народу російській агресії. І хоча у Росії і її сателітах продовжують поширювати міфи про "мовний розкол" і "громадянські конфлікти", реальні дослідження та спостереження свідчать про зворотне – українці все більше об’єднані навколо своєї мови і культури, що є головною зброєю у боротьбі за незалежність і цілісність країни. Отже, незважаючи на всі труднощі і спроби викривлення історії, українська мова відмічає свій незламний підйом, а український народ доводить свою ідентичність і прагнення до незалежності через поширення і зміцнення мовної сфери. Важливо не забувати, що саме мова є однією з головних складових державної цілісності і духовної єдності українського суспільства.