Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив свою тверду позицію щодо можливих змін у мобілізаційній політиці України, натякаючи, що у найближчому майбутньому парламент навряд чи розгляне ініціативу щодо зниження віку мобілізації
Це стало зрозуміло із його інтерв’ю Громадському радіо, де він підкреслив: український парламент вже колись знижував віковий поріг з 27 до 25 років і запроваджував окремі програми, які дозволяли добровільно залучати у збройні сили людей віком від 18 до 24 років. Це означає, що політика у цій сфері вже змінювалася раніше, тому нещодавні кроки або ініціативи щодо зниження віку призову навряд чи знайдуть підтримку у парламенті. "Я не думаю, що парламент буде якимось чином "гратися" з призовним віком, — наголосив Стефанчук. — Думаю, що питання щодо зниження мобілізаційного віку не буде повернене до порядку денного". Він підкреслив цінність і важливість збереження молодого покоління українців у віці до 18 років, адже саме ця категорія наразі щодня зіткнута з небезпекою "прильотів" та руйнівних наслідків російської агресії. За словами спікера, ці підлітки та молоді люди, які найближчим часом повинні будуть відбудовувати зруйновану інфраструктуру та формувати майбутнє України, потребують особливої уваги та захисту. Зіставляючи цю позицію з попередніми заявами, слід зауважити, що 20 вересня 2024 року народний депутат і член парламентського комітету з оборони Сергій Рахманін ще тоді наголошував, що Генеральний штаб Збройних сил України не планує знижувати мобілізаційний вік із 60 до 50 років. Це свідчить про високий рівень обережності та уваги до безпеки країни щодо змін у призовній політиці. Водночас, зовсім інакше позицію висловлював колишній радник Дональда Трампа з питань нацбезпеки, конгресмен Майк Волц. У січні 2025 року він вважав, що для стабілізації фронту Україні потрібно залучити якомога більше молодих і здатних воювати людей, тому виступав за зниження мобілізаційного віку, щоб залучити сотні тисяч нових військових. На його думку, це стало б необхідним кроком для зміцнення оборонної позиції країни. Воістину визначальною у цьому контексті стала позиція українського президента Володимира Зеленського, який 14 січня 2025 року наголосив, що першочерговим завданням української армії є не людські ресурси, а озброєння і технічна оснащеність. Зеленський підкреслив, що забезпечення сучасною технікою та високою боєздатністю більш важливо, ніж будь-які зміни у вікових рамках мобілізації. Це свідчить про стратегічний підхід до питання оборони, орієнтований на посилення здатності України захищатися та відновлювати зруйновані території. Отже, внутрішній та міжнародний дискурс навколо мобілізації та вікових обмежень у військовій службі залишається напруженим і багатогранним. Попри різні пропозиції та погляди — від закликів з боку західних політиків щодо зниження мобілізаційного віку до балансу української держави, що прагне зберегти молоде покоління і водночас забезпечити стратегічну стабільність — український парламентаризм на даний момент демонструє обережність і обережну позицію. Вона спрямована на збереження потенціалу молоді та стратегічного розвитку країни у довгостроковій перспективі, з особливою увагою до безпеки і національної цілісності.