У Генеральному штабі Збройних сил України зробили гучну заяву, яка підтверджує страшну правду щодо дій Росії у війні проти України
Представники українського військового відомства підкреслили, що в своїх недавніх заявах російський президент Володимир Путін фактично визнав причетність Росії до серії воєнних злочинів, зокрема під час ракетних обстрілів цивільних об’єктів, що призвело до численних жертв серед мирного населення. Майор Дмитро Лиховій, речник Генштабу, у своєму обліковому записі у Facebook оприлюднив відеоаналіз, у якому детально роз’яснив, яким чином Москва порушує міжнародне гуманітарне право. Вони не приховують, що удари по мирних містах — це цілеспрямовані воєнні злочини, які прагнуть зламати моральний дух українського народу та здолати опір українських захисників. Нові підтвердження незаконних дій Росії з’явилися на прикладі недавніх ракетних ракетних нападів, що стали трагічною новиною для українських міст. Так, 4 квітня 2025 року у Кривому Розі російська армія активувала балістичну ракету "Іскандер-М", яка влучила у житловий квартал в районі вулиці Співдружності. Унаслідок цього нападу загинуло 20 мирних людей, з них дев’ятеро — діти, ще понад 70 отримали поранення. Офіційні російські заяви стверджували, що ціллю ракети був ресторан RoseMarine, де нібито відбувалася нарада військових із НАТО, і там нібито перебувало до 85 військових. Це твердження виявилося однією з найяскравіших брехень російської пропаганди. Інсинуації підтвердили відео з місця події та фото, зроблені до вибуху. На них чітко видно, що ракета влучила за сотню метрів від ресторану, будівля якого залишилася практично неушкодженою, а в залах закладу того дня не було жодних військових заходів, натомість перебували люди — працівники б’юті-індустрії, учасники конференції та просто мирні мешканці. Це ще раз доводить, що Росія цілеспрямовано цілиться у цивільну інфраструктуру, ставлячи на карту життя та здоров’я тисяч українців. Ще більш трагічним зразком воєнного злочину стала атака у Сумах, за яку відповідає 13 квітня 2025 року. З ранку, приблизно о 10:20, російські військові застосували дві ракети "Іскандер-М/KN-23", одна з яких, у фугасному спорядженні, влучила у конгрес-центр Сумського державного університету. Це ця будівля стала жертвою російського терору. Ще через кілька хвилин друга ракета — касетного спорядження — долетіла й вибухнула за 150 метрів від цільової точки. Уламки та шрапнель уражали не лише вулиці, а й людей у міському автобусі, що проїжджав повз, та тих, хто був у конгрес-центрі, де традиційно збираються громадські заходи. Внаслідок цих обстрілів загинуло 35 людей, серед них двоє — діти. Постраждало 129 осіб, у тому числі 17 неповнолітніх. Зазначимо, що російська пропаганда спробувала перекрутити цю трагедію, звинувачуючи Україну у нібито цілій низці нібито "воєнних злочинів", зокрема нібито шикування військових у конгрес-центрі. Однак факти свідчать про зворотне: у приміщенні не відбувалося військових зборів чи нарад, а учасники нагороджень і заходів, заплановані на той день, не отримали будь-яких ушкоджень. Всі загиблі — мирні громадяни та випадкові свідки, а серед військових слід виділити лише двох — випадкових жертв, які проходили вулицею поруч. Ще одна масштабна атака мала місце в Одеській області 19 квітня. Російські війська нанесли ракетний удар по фермерських господарствах регіону, що спричинило масштабні пожежі та руйнування. На щастя, внаслідок цього обстрілу не постраждали мирні мешканці або цивільна інфраструктура. Про руйнування повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, оприлюднивши фото й відео з місця події. Така атака знову демонструє, що Росія активно порушує міжнародне гуманітарне право, адже відрізняється систематичним та цілеспрямованим ураженням цивільних об’єктів. Порушення міжнародних правил ведення війни російською армією — це не просто злочин, а свідчення циніку та безкарності на найвищому рівні. Міжнародне гуманітарне право, зокрема Женевські конвенції, визначає чіткі правила щодо захисту цивільних об’єктів і забороняє застосовувати невибіркову зброю. Росія зазвичай намагається виправдати свої дії, називаючи цивільні цілі "військовими складами" та "базами з озброєннями", але це — не що інше, як свідоме ігнорування міжнародних норм та принципів. Згідно з Женевською конвенцією та звичаєвим правом, будь-яка ціль, що має цивільне призначення — школа, лікарня, університет — має особливий статус і підлягає захисту. Конгрес-центр у Сумах та інші об’єкти інфраструктури, де проводиться освіта, — саме такі цілі. За міжнародним правом, їх ураження є воєнним злочином. Аналогічно, застосування касетної зброї у густонаселених районах — явна порушенням заборони на невибіркове застосування зброї, оскільки така зброя поширює десятки і сотні суббоєприпасів на велику площу, завдаючи шкоди цивільним і руйнуючи інфраструктуру. Хоча Росія не підписала Конвенцію 2008 року про касетні боєприпаси, звичаєве міжнародне право вже визначило цю зброю як заборонену у таких умовах. Крім того, застосування будь-яких ударів по закладах освіти та охорони здоров’я порушує зобов’язання щодо захисту цивільної інфраструктури відповідно до Женевської декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration). Захист культурних та освітніх об’єктів є обов’язком будь-якої країни-провідника конфлікту, проте Росія цинічно ігнорує ці норми, ще раз підтверджуючи свою агресивну та безпринципну політику. На підставі всіх цих фактів і аналізів, у Генштабі наголошують: удари Росії по цивільних об’єктах — не випадковість, а цілком усвідомлений та системний злочин. Вони порушують не лише міжнародне право, а й елементарні людські цінності. Такі дії, згідно із статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, кваліфікуються як воєнні злочини. Нещодавні випробування історії підтверджують, що агресори залишаються відповідальними за свої вчинки навіть за багато років. Україна наполегливо прагне знайти й притягнути до відповідальності всіх винуватців цих воєнних злочинів. Відповідальність і справедливість — це запорука майбутнього миру та відновлення справедливості в українській державі. Адже воєнні злочини, скоєні Росією, не мають строку давності, і світова спільнота має бути об’єднана у боротьбі за їхній заслужений відповідальний покарання.