Президент Франції Емманюель Макрон обмірковує можливість розпуску парламенту та проведення дострокових виборів вже цієї осені, що стало одним із головних політичних питань на інтенсивних дискусіях всередині його оточення, повідомляє Bloomberg із посиланням на довірені джерела
Ця інформація, підтверджена також "Європейською правдою", свідчить про те, що рішення ще не ухвалено, але на столі вже з’явилися кілька сценаріїв руху ситуації. За словами співрозмовників агентства, Макрон кілька тижнів поспіль консультувався з радниками та близькими соратниками щодо ймовірних кроків, що дозволить йому посилити свою позицію перед майбутніми виборами і, можливо, змінити політичний курс країни. Цікаво, що нині більшість парламентських виборів у Франції заплановано на 2029 рік, і процедура їхнього проведення цілком відповідає звичайному графіку. Тому розгляд сценарію дострокового розпуску парламенту має суто політичний підтекст та потенційні наслідки для майбутній стабільності. Одним із варіантів, які обговорювалися на найвищому рівні, є очікування до наступного року для проведення одночасних виборів до Національних зборів і муніципальних органів 2026 року, проте експерти та політичні аналітики враховують думку, що такий план може бути ризикованим і, скоріш за все, не буде підтриманий. Зрештою, Макрону, за словами джерел, порадили не ризикувати та зберегти стабільність політичної ситуації, оскільки проведення позачергових виборів у короткостроковій перспективі може послабити його позиції. Водночас, сам президент у грудні цього року запевнив політичних лідерів, що він зробить усе можливе, щоб уникнути дострокових виборів до завершення строку своїх повноважень, запланованого на 2027 рік. Представники канцелярії президента відмовилися офіційно коментувати ідею розпуску, проте джерело біля Макрона підтвердило, що наміри глави держави залишаються незмінними. Опитування громадської думки, опубліковані у березні, свідчать про певне пожвавлення підтримки Макрона: його рейтинг зросла до 31%, що є важливим показником, адже це на сім пунктів більше за попередній місяць і практично відповідає рівню, зафіксованому перед парламентськими виборами минулого року. Аналітики наголошують, що такий підйом здобутий завдяки активній дипломатичній діяльності Макрона на міжнародній арені, зокрема, його турне Європою, яке було спрямоване на протистояння політиці адміністрації Дональда Трампа та на пошук нових альянсів у сучасній геополітичній ситуації. Крім того, Макрону вдалося створити додаткову платформу для консолідації європейських союзників, які підтримують Україну і прагнуть зміцнити європейський суверенітет. Це сприяло підвищенню його підтримки серед еліт та громадськості. Однак у деяких колах міжнародних партнерів та політичних експертів побоюються, що розпуск парламенту і можливі дострокові вибори можуть поглибити політичну нестабільність у Франції, навіть призвести до перерозподілу владних сил. Примітно, що минулого літа його політична коаліція зазнала суттєвих втрат — при цьому ультраправе "Національне об'єднання" показало найкращий результат у своєму історичному надбанні. Політика "Національного об'єднання" залишається настільки популярною, що її лідерка Марін Ле Пен і надалі є однією з головних претендентів на перемогу у майбутніх президентських перегонах. Втім, через судові справи щодо її фінансових порушень Ле Пен отримала п’ятирічну заборону на участь у виборах, що ставить під сумнів її можливість бути кандидатом. Нещодавні опитування демонструють інтерес до її потенційних наступників, зокрема, Жордана Барделли, який уже зараз лідирує в рейтингах претендентів на пост президента країни у 2027 році. Ще одним важливим аспектом залишається судова справа стосовно Ле Пен, яка продовжує розвиватися. Парижський апеляційний суд у найближчі місяці має ухвалювати рішення щодо можливості оскарження вироку та відновлення політичних прав лідерки ультраправих. Це дає надію її прихильникам, що вона зможе повернутися до великої політики та взяти участь у наступних президентських перегонах, що, за думкою аналітиків, може кардинально змінити політичний ландшафт Франції у найближчі роки. Отже, ситуація навколо майбутнього політичного курсу Франції залишається напруженою і невизначеною. Макрон та його команда ретельно зважують усі можливі сценарії розвитку подій, прагнучи знайти оптимальний баланс між стабільністю та здатністю реагувати на виклики внутрішньої і зовнішньої політики. Внутрішні процеси, зокрема підготовка до потенційних дострокових виборів та боротьба за політичну підтримку, обіцяють принести ще чимало несподіванок у французьку політичну арену у найближчі місяці.